Українські художники, вкрадені Росією

Vivid Fusion розповідає про трьох українських митців, які присвятили себе театрові й додали йому особливого мистецького бачення.

Дата:

09.06.2025

Категорія:

Український авангард

Після початку повномасштабного вторгнення світ нарешті звернув увагу на Україну. На те, ким ми є і яку культуру представляємо. З’явилося закономірне запитання: чому про українських митців так мало знають за кордоном?

І це справді дивує. Адже, якщо бодай побіжно озирнутися на історію українського мистецтва, ми побачимо зовсім іншу картину. Українські художники не просто були відомими – вони перебували в центрі європейського мистецького життя, впливали на нього й досі залишаються важливою частиною світової культурної спадщини. Просто багатьох із них презентували не як українців, а як росіян. 

Vivid Fusion розповідає про найвідоміших українських митців, яких намагалася привласнити Росія, і про те, завдяки чому вони здобули світове визнання.

Ілля Ріпин

Ілля Ріпин народився в Україні, на Харківщині. Митець був нащадком козацького роду на прізвисько Ріпа. Він підписував багато робіт українською, присвячував свої роботи українській культурі та історії, закликаючи молодих українських художників брати українські історичні сюжети.

Ілля Ріпин. «Старшина, зі спини, освітлений сонцем». 1885. Картон, олія. 22,5×13,5 см. Державна Третьяковська галерея, Москва. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Ілля Ріпин. «Портрет Софії Драгоманової». 1889 рік. 98,5×78,5 cm. Полотно, олія. Державний Російський музей, Санкт-Петербург. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Ілля Ріпин – один із найвидатніших митців, що звертався у своїх творах до української історії. Найчастішою тематикою його історичних картин було життя українського козацтва. 

За кожною його картиною стояло глибоке дослідження історичного контексту.

Ілля Ріпин. «Запорожці пишуть листа турецькому султану». 1889–1896 роки. Полотно, олія. 203×358 см. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Шедевром Ріпина стало полотно «Запорозькі козаки пишуть листа турецькому султанові» (1878 – 1891 р.). Для створення цієї картини І. Ріпин консультувався з істориками й етнографами, відправився в мандрівку Україною для пошуку історичних деталей та досліджував колекції козацьких старожитностей. Ця картина й зараз залишається знаковою роботою в історії українського живопису.

Іван Айвазовський

Іван Айвазовський – український художник вірменського походження. Його справжнє вірменське імʼя Ованес Айвазян. Айвазовський народився в Україні в родині галицьких вірмен і прожив більшу частину життя в Феодосії, яка нині під російською окупацією.

Іван Айвазовський. «Море». 1853 рік. Олія, полотно. 82,5×118 см. Феодосійська картинна галерея ім. І. К. Айвазовського (можливо, перевезена росіянами). Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Айвазовський справедливо вважається одним із найвидатніших мариністів у світовому живописі. Його виняткова майстерність у зображенні моря, динаміки хвиль і гри світла на воді забезпечила йому почесне місце в історії мистецтва. 

Більшість своїх робіт художник створював не на пленері, а у своїй майстерні, малюючи з пам’яті.

Водночас мало хто знає всю правду про його степові пейзажі, які, крім природи, показують побут українських селян. Російські мистецтвознавці зробили все можливе, щоб ігнорувати зв’язок митця з українською культурою.

Іван Айвазовський. «Вітряки в українському степу під час заходу сонця». 1862 рік. Олія, полотно. 51,5×60 см. Державний Російський музей, Санкт-Петербург. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

У степових роботах Айвазовського відчувається тонке розуміння простору й атмосфери, що перегукується з українською поетичною традицією оспівування рідної природи. 

На відміну від мариністичних робіт ці пейзажі ніхто в нього не замовляв – Айвазовський малював їх за власним бажанням.

Перед смертю Айвазовський заповів свої роботи місту Феодосії. Однак окупаційна влада Криму порушила заповіт, передавши у 2017 році картинну галерею імені Айвазовського так званому «Міністерству культури Криму» в Сімферополі.

Архип Куїнджі

Архип Куїнджі – уродженець Маріуполя. Хоча за національністю він не був українцем, Куїнджі довгий час жив і працював в Україні, змальовуючи її пейзажі. Саме це дозволяє справедливо вважати його українським художником грецького походження.

Архип Куїнджі. «Хмари». 1905 рік. Олія, полотно. 140×194 см. Державний Російський музей, Санкт-Петербург. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Архип Куїнджі був учнем Айвазовського, однак Айвазовський не покладав на нього особливих надій. Учитель довіряв Куїнджі лише змішування фарб та фарбування паркану. Вражений такою зневагою, Куїнджі залишив свого вчителя та поїхав до Європи. 

Вочевидь Айвазовський був вкрай несправедливим до свого учня, бо вже за декілька років Архип Куїнджі представлятиме свої картини на європейських виставках, справляючи неабияке враження на публіку та митців.

Головна складова його успіху – це особлива робота над світлом. Безумовним шедевром Куїнджі стала «Місячна ніч на Дніпрі». Картина беззаперечно вразила європейську публіку.

Архип Куїнджі. «Дар’яльська ущелина». 1890–1895 роки. Папір на картоні, олія. 38×56,5 см. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Деякі критики настільки були здивовані майстерністю художника, що звинувачували його у встановленні позаду полотна прожектора або використанні якоїсь нікому не відомої фарби – настільки яскравою та ефектною була його картина. 

З Айвазовським його зближує ще одна річ – степові та сільські українські пейзажі.

Архип Куїнджі. «Вечір в Україні». 1878 рік. Полотно, олія. 81×163 см. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Давид Бурлюк

Давид Бурлюк – одна з центральних постатей українського авангарду. Бурлюк народився на Сумщині. Як і Ріпин, він походить із козацького роду.

Давид Бурлюк. «Жінка з дзеркалом». Полотно, олія. Взято з сайту: https://papik.pro/izobr/kartiny/23559-burljuk-kartiny-50-foto.html

«Україна у моїй особі має свого найвірнішого сина…», – писав Бурлюк у своїх мемуарах.

Давид Бурлюк. «Соняшники». 1950 рік. Олія, полотно. 40×33 см. Взято з сайту: https://socrealizm.com.ua/gallery/artist/burliuk-dd-1882

Давид Бурлюк. «Золотий кінь». 1928 рік. Олія, полотно. 30×41 см. Взято з сайту: https://arthive.com/uk/news/2305~Ot_Voloshina_i_Kotarbinskogo_do_Zaretskogo_i_Gluschenko_predauktsionnye_vystavki_v_Kieve

Художник брав активну участь у мистецькому житті України, організації виставок та поширенні авангардного мистецтва. 

Бурлюк працював у різних авангардних течіях, а саме: кубофутуризм, фовізм, експресіонізм, неопримітивізм. Однак його складно асоціювати з якимось одним мистецьким рухом, адже він постійно експериментував на їхньому перетині. У роботах Бурлюка також добре простежується вплив сюрреалізму та народного мистецтва. Художник відмовлявся визнавати догматизм, завжди ставлячи на перше місце індивідуальність творця.

Олександра Екстер

Олександра Екстер – видатна українська авангардистка. Екстер народилася в місті Білосток, у Польщі. Пізніше її родина переїхала до Києва, де Екстер розпочала навчання в Київському художньому училищі. Олександра Екстер понад 30 років жила й працювала в Києві, суттєво вплинувши на формування українського авангарду. 

У Москві Екстер пробула всього чотири роки. Однак російські мистецтвознавці називають її «російською художницею з «київським періодом».

«Нарцис». Олія. 64×98 см. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Екстер стала однією з ключових постатей кубофутуристичної течії в українському мистецтві. Водночас вона багато експериментувала із засобами неоімпресіонізму, конструктивізму та ар-деко.

Олександра Екстер зробила вагомий внесок у розвиток українського театрального авангарду. Вона створила численні декорації та ескізи сценічних костюмів, а її новаторське бачення осучаснило сценографію та вивело її на якісно новий рівень.

Ескіз іспанського костюма із серії «Танці Ельзи Крюгер». 1920 рік. Папір, гуаш, туш. 49×35 см. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Олександра Екстер ще за життя отримала світове визнання й до сьогодні вважається провідною мисткинею авангарду.

Соня Делоне

Соня Делоне народилася в Одесі. Попри те, що пізніше вона проживала в Санкт-Петербурзі та Парижі, художниця часто казала про те, як українська народна культура вплинула на її індивідуальний стиль. 

«Я люблю чисті, яскраві кольори мого дитинства, України», – писала Делоне у своїй книзі спогадів.

«Електричні призми». 1914. Полотно, олія. 250×250 см. Ви можете переглянути цей арт-принт на нашому сайті:

Соня Делоне – перша жінка-художниця, чиї роботи за життя виставляли в Луврі.

Разом із чоловіком Робером Делоне вони створили нову мистецьку течію – симультанізм. Їхній тандем художниця описала так: «Він дав мені форму, а я дала йому колір». 

Експериментуючи з кольором, подружжя Делоне водночас великого значення надавало засобам, які підкреслюють відчуття динаміки й ритму.

Вона працювала не лише в живописі, а й у дизайні, впливаючи на світову моду симультаністичними сукнями, зшитими зі шматків тканини різних геометричних форм, що різнилися кольором і розміром.

«Обкладинка Вог». Ви можете переглянути цей арт-принт на нашому сайті:

Казимир Малевич

Казимир Малевич – одне з ключових імен світового авангарду. Він є автором художнього напряму під назвою супрематизм, що зосереджується на кольорі, формі, фактурі й русі та знаменує остаточний розрив живопису із зображенням реального світу. 

Казимир Малевич народився в Україні, вільно володів українською мовою та навіть вплинув на розвиток української художньої освіти, коли працював викладачем Київського художнього інституту.

«Голова селянина». 1929 рік. Дерево, олія. 53,8×71,7 см. Взято з сайту: https://www.facebook.com/100000457535481/photos/27523266497271898/?_rdr
або

https://arthive.com/uk/kazimirmalevich/works/305166~Golova_krest’janina

Малевич часто підкреслював, що на його естетичне виховання значний вплив мала українська народна культура, яка збереглася в сільському побуті Київщини та Лівобережної України.

«Чорний супрематичний квадрат». 1915 рік. Ви можете придбати цей арт-принт на нашому сайті.

Найбільш відомою роботою Малевича є його «Чорний квадрат». Ця картина стала іконою нового мистецтва. 

Це не лише картина, а мистецький акт, що зробив величезний внесок у трансформацію уявлень про те, що таке мистецтво та його фундаментальні закони візуального сприйняття.

Водночас творчість Малевича вплинула не лише на живопис, але й на театр, архітектуру та філософію.

Повернення наших митців

Окрім цих імен, російські пропагандисти вже давно намагаються вкрасти таких українських художників, як Микола Пимоненко, Олександр Мурашко, Микола Самокиш та інших. 

Незважаючи на очевидні факти їхнього зв’язку з Україною, російська влада презентувала цих митців як своїх не тільки міжнародній публіці, але й українській. І цей пропагандистський наратив мав-таки свій ефект, адже названі вище митці довгий час були підписані у світових музеях як «росіяни». 

Лише після повномасштабного російського вторгнення українські мистецтвознавці домоглися змін. The Metropolitan Museum, The National Gallery (Лондон), MoMа (Нью-Йорк) та інші світові музеї замінили підписи «росіянин» на «українець» під роботами українських митців.

Ви можете придбати принти цих художників на нашому сайті. Зробіть українське мистецтво частиною свого життя.