Давид Чичкан

Давид Чичкан – один з найяскравіших та самобутних представників сучасного українського мистецтва, який створив свою впізнавану художню мову. Починаючи з середини 2000-х, Давид послідовно розвивав критичний напрям в мистецтві, перетворюючи власну мистецьку практику на інструмент трансформації суспільства. Для нього активна громадська позиція та політична свідомість були невід’ємними від художньої практики, відтак у своєму мистецтві він пропагував ідеї анархізму та досліджував історію українського модерного проєкту та лівої політичної думки. Працював з такими медіа як графіка, живопис, стріт-арт, перформанс та текст.

Під час повномасштабного вторгнення вже відомий у світі художник, Давид Чичкан відхиляв запрошення міжнародних інституцій і принципово відмовлявся виїздити за межі України, навіть тимчасово. Він реалізував декілька виставкових проєктів в Україні, а також створив у співавторстві серію муралів на воєнну тематику в Запоріжжі та Ужгороді. У 2024 році Чичкан добровільно підписав контракт із ЗСУ. Ігноруючи опосередковані станом здоров’я та соціальними зв’язками можливості проходити службу у більш безпечних умовах, Давид приєднався до мінометної батареї роти піхоти 241 київської бригади, а саме до взводу, де служили його однодумці – анархісти та антиавторитарії. Відвоювавши рік на передовій, Давид Чичкан загинув 10 серпня 2025 року в Запорізькій області, на Оріхівському напрямку, неподалік Гуляйполя, де на початку ХХ століття була створена перша у світі анархістська республіка. 

Останній художній проєкт Давида Чичкана «Зі стрічками та прапорами» був задуманий як проєкт, що розвивався. Графічна серія, що постійно доповнювалась, зображає учасниць та учасників анархістського та антиавторитарного рухів, які захищали Україну або вже загинули зі зброєю в руках. Проєкт був покликаний зафіксувати та показати, які політичні погляди поділяють учасники та учасниці цієї війни, щоб підкреслити принципову відмінність армії вільних людей від знеособленої маси російських окупантів. Окрім того, проєкт апелював до історії УНР та вищезгаданої Гуляйпільської республіки, яка в 1918–1921 роках існувала на теренах Запорізької та Дніпропетровської областей. На групових портретах серед сучасників художник зображав Нестора Махна — українського анархіста та військово-політичного лідера XX століття, командувача Революційної Повстанської армії та ідейного засновника Гуляйпільскої республіки, який надихав як автора, так і анархістів й анархісток з усього світу ставати до боротьби проти російського імперіалізму. 

Серія робіт, що стилістично наслідує політичний плакат кінця ХІХ – першої половини ХХ століть, містить ключові символи, а саме прапори та стрічки, які позначають політичні ідеї та рухи. Так жовто-блакитний колір позначає незалежну Україну, чорний колір стрічки відсилає до анархізму, фіолетовий – фемінізму, червоний – антиавторитарного соціалізму. Водночас хвильки стрічок, що перетікають з однієї роботи на іншу, пов’язують цю серію із попереднім проєктом художника «Стрічки та трикутники», що був презентований на початку лютого 2022 року у Львівському муніципальному мистецькому центрі – ця виставка художника була перервана вторгненням російських військ в Україну. В той час як серія «Зі стрічками та прапорами», символічно, була востаннє представлена в Запоріжжі, у 2023 році.   

Давид Чичкан жив і працював в Києві, де народився у 1986 році в родині художників Тетяни Ілляхової та Іллі Чичкана. У відомій художній династії Чичканів Давид був не першим військовим. Його прадід Леонід Чичкан, заслужений художник та викладач Київської художньої академії, був учасником Другої світової війни та повернувся нагороджений орденами та медалями. Його роботи, що зберігались у Херсонському обласному художньому музеї, були викрадені росіянами у 2022 році.

Серед проєктів Давида Чичкана ілюстроване видання Адміністративного кодексу України («Основи», 2017); персональні виставки «Зі стрічками та прапорами» (Ужгород, Кривий Ріг, Запоріжжя 2023), «Життєствердне і травматичне» (The Naked Room, Київ, 2023), «Стрічки та трикутники» (Львівський муніципальний центр мистецтв, Львів, 2021), «Гривні альтернативні» («Артсвіт», Дніпро, 2021), «Портрети, які говорять» (BAF, Київ, 2020), «Втрачена можливість» (Центр візуальної культури, Київ, 2017), «Під час війни» («Артсвіт», Дніпро, 2016); Київські бієнале 2015, 2017 та 2019 років. Cеред останніх міжнародних проектів за участі Давида Чичкана виставка «Kaleidoskop der Geschichte(n). Українське мистецтво 1912-2023» (Exhibition Site Albertinum, Дрезден Німеччина, 6 травня — 10 вересня 2023), «Коли віра знищує гори» (Музей сучасного мистецтва МНКА в Антверпені, Бельгія, 17 липня – 9 жовтня 2022), Distant Tolerable Murder (галерея «Лабіринт», Люблін, Польща, 2022), «Війна» (галерея 59 Rivoli, Париж, Франція, 2022).