Микола Касперович

Микола Іванович Касперович (1885–1938) — знакова постать українського мистецтва першої половини XX століття, живописець-монументаліст, графік та один із фундаторів наукової реставрації в Україні. Будучи найближчим соратником Михайла Бойчука, він став ключовим ідеологом бойчукізму — самобутнього напряму в межах модернізму, що прагнув синтезувати національні традиції з передовими європейськими ідеями.

Творчість Касперовича є пошуком «великого стилю», де класичні канони візантійського іконопису та раннього італійського Відродження переплітаються з лаконічністю народного примітиву. Навіть камерні роботи художника мають величний характер, а його фігури завжди статичні, сповнені внутрішнього спокою та глибокого символізму. Майстер свідомо відмовлявся від зайвої деталізації на користь чітких ліній, ритму та гармонійної площинності.

Касперович був не лише творцем, а й рятівником культури: як видатний реставратор, він розробив методики збереження давнього іконопису, що дозволило врятувати сотні пам’яток. Навчання у Кракові в майстерні Яна Станіславського та в Парижі додало його роботам європейського лоску та технічної довершеності. На жаль, як і багато представників «Розстріляного відродження», Микола Касперович був репресований та розстріляний у 1938 році, а значна частина його творчого спадку була знищена.