Головна / Арсен Савадов
Арсен Савадов (нар. 1962) – культовий український художник, представник трансавангарду 1980-их та групи “Паризька комуна”. Представляв Україну на Венеціанській бієнале (2001). Працює з естетикою “нео-бароко”, створюючи нову міфологію з уламків свідомості та радянських символів. Його роботи поєднують високу культуру з шоковим контентом і гротеском, викликаючи жваві дискусії та визначаючи вектор сучасного мистецтва.
Серії Художника
Арсен Савадов
DONBASS-CHOCOLATE (з проєкту Deepinsider) (1)
Арсен Савадов
The Commedia Dell'arte In Crimea (1)
Арсен Савадов
Щоденники потопельника (2)
DONBASS-CHOCOLATE (з проєкту Deepinsider)
У серії «Донбас - Шоколад» Арсен Савадов здійснює яскравий і глибоко іронічний жест, розвіюючи радянські імперські міфи про героїзацію образу шахтаря та «російський» балет. Покриті вугільним пилом чоловічі тіла в пачках та пуантах створюють абсурдну, але напрочуд чуттєву візуальну реальність. «Донбас - Шоколад» став знаковим проєктом українського сучасного мистецтва, що набув міжнародного резонансу.
The Commedia Dell'arte In Crimea
У серії «Commedia dell'Arte в Криму» Арсен Савадов переосмислює італійську театральну традицію крізь призму пострадянського досвіду та кримських ландшафтів. Залучаючи персонажів Арлекіна, П’єро та Коломбіну в химерних, фантазійних інтерпретаціях, художник вибудовує складні візуальні композиції, у яких натуралістичність пейзажу вступає в напружений діалог із театральною умовністю костюмів та предметного оточення.
Ці роботи поєднують елементи фотомистецтва, перформансу і живописної композиції, відкриваючи простір для метафізичних і культурних асоціацій. Савадов звертається до теми гри, втечі від реальності, історичної пам’яті та занепаду. Яскраві кольори, складна структура кадру й іронічна атмосфера перетворюють кримські пейзажі на сцену вічного карнавалу, де стираються межі між трагедією і фарсом.
Щоденники потопельника
У серії «Щоденники потопельника» Арсен Савадов створює глибоко метафоричний візуальний світ, де життя і смерть, природа й наука переплітаються в складному символічному просторі. Серед лісових водойм розміщені анатомічні зображення людських тіл, які нагадують давні медичні атласи. Вони взаємодіють із живими персонажами, що перебувають у стані напівсну. Вода тут виступає як межа між реальним і потойбічним, а квіти та ритуальні предмети посилюють відчуття тонкої межі між буттям і небуттям.