Головна / Ігор Гайдай
Ігор Гайдай (нар. 1961) – український фотохудожник, засновник “Гайдай студії” та галереї “Камера”, автор трьох фотокниг. Навчався у Київському інституті ім. Карпенка-Карого, працював на кіностудії ім. Довженка. У 1990-х створив власну студію, поєднуючи комерційні й авторські проєкти. Понад 15 років співпрацював із міжнародними агентствами, нині зосереджений на творчих фотопроєктах.
Серії Художника
Ігор Гайдай
Verum in Grano (11)
Ігор Гайдай
Космос Українського Хліба (9)
Ігор Гайдай
Плоди Землі (16)
Ігор Гайдай
Проєкт "Саман" (10)
Verum in Grano
У серії «Verum in Grano» Ігор Гайдай досліджує ідею істини, прихованої в мікроскопічному масштабі природи. Художник фотографує насіння, боби й зерна у великому збільшенні, перетворюючи звичні об’єкти на монументальні й майже скульптурні форми.
Серія балансує між документальним поглядом і метафоричним прочитанням: у кожному зерні – історія виникнення, руйнування й відродження.
«Verum in Grano» – це споглядання первісної сутності життя в його найменших проявах.
Космос Українського Хліба
У серії «Космос Українського Хліба» Ігор Гайдай перетворює звичний для української культури образ хліба на символ всесвітнього порядку й циклічного буття. У центрі його уваги – структура, поверхня, текстура кожної хлібини, що в підсвічуванні й масштабі постає як окрема планета або астрономічне тіло.
Хліб у Гайдая втрачає побутовість і стає метафорою землі, космосу й життєвого циклу, у якому творення й споживання є невіддільними.
«Космос Українського Хліба» – це глибоке художнє осмислення національної ідентичності через народну символіку.
Плоди Землі
У серії «Плоди Землі» Ігор Гайдай створює надреалістичні фотографії плодів. Кожен об'єкт подано у виразному світлі на нейтральному тлі, що підкреслює фактуру, об'єм і символічне навантаження природної форми.
Гайдай перетворює звичайні плоди землі на космічні образи, створюючи відчуття сакральності природи. Серія поєднує документальну точність і художнє узагальнення.
Проєкт "Саман"
У проєкті «Саман» Ігор Гайдай досліджує глибинні зв'язки між тілом людини, природною матерією та архетипічною пам'яттю. Витончені, динамічні пози оголених фігур у просторі, вкритому глиною, перетворюють людину на частину природного ландшафту, ритуального дійства або міфологічного образу. Світло і тінь у чорно-білих композиціях підкреслюють пластичність форм і надають роботам напруженого драматизму.