Головна / Володимир Вештак
Володимир Вештак (нар. 1954) – український художник, ілюстратор і плакатист, член НСХУ з 1987 року. Вештак створює роботи, що поєднують технічну майстерність і сучасний погляд на традиції. Його графіка вирізняється точністю та лаконічністю, з акцентом на динаміку лінії та структурну композицію. Він часто використовує поетичні алюзії, зокрема посилаючись у своїх роботах на вірші Стуса та Сосюри.
Серії Художника
Володимир Вештак
Серія «Мала батьківщина. Дитинство» (3)
Володимир Вештак
Серія «Найкоротший день» (1)
Володимир Вештак
Серія «Присвячення Василю Стусу» (3)
Володимир Вештак
Серія «Україна. Карпати» (4)
Володимир Вештак
Серія Львів (1)
Серія «Мала батьківщина. Дитинство»
Враховуючи звʼязок творчості Володимира Вештака з поезією, можемо припустити, що ця серія була натхненна японською поезією.
Посеред трав засохлих –
Плач комах
Безжалісно бентежить нашу душу! (Соґі)
Переклад І. Бондаренка
І талі води здалеку несуть
Села гірського аромат сливовий (Сьохаку).
Переклад І. Бондаренка
Картина «Посеред трав» виконана в зелених тонах, а кольорове різноманіття диптиха «І талі води» створює відчуття динаміки на зображеннях. Ця серія продовжує естетичний та філософський пошук митця, синтезуючи живопис і поезію. Назва серії створює вимір особистого й дає можливість різнобічно трактувати сприйняте візуально та чуттєво.
Серія «Найкоротший день»
На відміну від інших, більш насичених кольором робіт, «Найкоротший день» виконана в різних відтінках сірого. Назва «Найкоротший день» може асоціюватися із зимовим сонцестоянням (найкоротшим днем року). У цьому контексті картину варто аналізувати як відтворення зимового світлового дня або ж емоційного стану чи більш предметних форм – зимових ландшафтів та льодових зображень. Враховуючи поетичність і символічність, що притаманні творчості Володимира Вештака, ми по-різному можемо трактувати назву роботи та її композицію.
Серія «Присвячення Василю Стусу»
Картини з цієї серії відсилають до вірша «Вона хилиталася цілий день» 1964-го року авторства Василя Стуса.
Вона хилиталася цілий день.
Упокорилась вітрові.
Упокорилась дощеві.
Упокорилась сонцеві.
І всі манили її,
кликали за собою,
а вона угору росла,
біла рожа.
[…]
Поняття «рожа» часто використовувалося в українському фольклорі на позначення різних рослин, зокрема шипшини, троянди та мальви. У вірші Василя Стуса ця рослина набуває символічного значення, особливо в роздумах на тему боротьби й упокорення, змін та напередвизначення. Володимир Вештак продовжує символічний ряд Стуса, візуалізуючи фрагменти вірша у своїй авторській манері. Картини Вештака зачаровують тим, як у них поєднується статичність з рухомістю. Чітка фрагментованість робить картину схожою на вітраж чи комбінацію кристалічних порід. Водночас вона створює відчуття руху, нестримного життєвого процесу. Ця авторська стилістика доречно доповнює вірш, закликаючи до міждисциплінарного діалогу живопису з літературою.
Серія «Україна. Карпати»
Серія «Україна. Карпати» представляє абстрактне осмислення гірського пейзажу, створеного через складну текстуру, багатошарову композицію та насичену кольорову гаму. Художник зосереджується не на прямій передачі форми природи, а на враженнях, що передають рух і динаміку ландшафту, притаманну Карпатам. Хвилясті форми на картинах відтворюють характерні вигини карпатських схилів, їхню глибину та розмаїття. Володимир Вештак застосовує принцип ритмічного повторення подібних форм, але варіює їхній розмір, нахил та орієнтацію в просторі, чим досягає враження безперервного руху.
Славсько – селище міського типу у Сколівському районі Львівської області, яке з усіх боків оточене горами та щороку приваблює до себе гірськолижників.
Серія Львів
Костел Єзуїтів у Львові – це видатна пам’ятка барокової архітектури, що є не лише частиною історичного ландшафту міста, але й осередком складної культурної та духовної історії. Хвилясті форми та текстури можуть нагадувати складну кам’яну кладку, характерні барокові декоративні елементи або історичне життя будівлі. Ця картина демонструє складну текстуру та щільну композицію, що створює відчуття просторової багатошаровості.
Робота «Костел Єзуїтів І» – художній діалог із архітектурним минулим Львова, переосмислений у динамічній та сучасній формі, яка підкреслює зв’язок між матеріальним і нематеріальним, між хаосом та впорядкованістю.