«Апостол Андрій»

Мозаїка “Апостол Андрій” є визначною пам’яткою монументального мистецтва Києва початку XII століття, що прикрашала інтер’єр Михайлівського Золотоверхого собору. Твір демонструє еволюцію стилю відносно раніших мозаїк Софії Київської, маркуючи перехід до стилю, для якого характерна більша графічність та посилена експресія. Особливу увагу привертає лінійне трактування волосся та бороди. Вони зображені не як суцільна маса, а як чітко розмежовані пасма, викладені рядами темної смальти. Таке вирішення підсилює декоративний ефект та внутрішню напруженість образу. Характерною рисою є підкреслений контур очей та брів, що робить погляд святого проникливим і акцентованим. Пам’ятка є одним із прикладів формування локальної київської традиції в межах візантійського канону, з посиленням ролі лінії та виразності образу.