«Ангел, що загортає небо у сувій»

Фреска є фрагментом монументального розпису Кирилівської церкви в Києві, що входить до композиції “Страшний Суд”. Сюжет базується на тексті “Об’явлення Іоанна Богослова” (Апокаліпсис 6:14), де сказано: “І небо сховалось, згорнувшись, немов той сувій”. Цей есхатологічний мотив рідко зустрічається в такій виразній, самостійній трактовці у мистецтві тієї доби, що робить київську пам’ятку винятковою. Постать ангела сповнена енергії та рішучого руху. Майстер віртуозно використовує лінію для передачі динаміки: складки одягу лягають різкими, ламаними ритмами, що підсилює емоційну напругу сцени. Колорит фрески, попри плин часу та пошкодження, зберіг гармонію вохристих, червонувато-коричневих та блакитних відтінків. Поруч із зображенням частково зберігся напис старослов’янською мовою.