Володимир Баранов-Росіне
Одеса
XIX століття, XX століття
Володимир Баранов-Росіне — це постать справді космічного масштабу, справжній «Леонардо да Вінчі» українського авангарду, який не просто малював картини, а намагався розгадати код взаємодії світла та звуку.
Народившись на Херсонщині та здобувши першу художню освіту в Одесі, він дуже швидко переріс традиційні рамки та вирушив підкорювати Париж, де оселився в легендарному «Вулику» поруч із Шагалом та Модільяні.
Його унікальність полягала в тому, що він мав розум інженера та душу поета, що дозволило йому створити «оптофонічне піаніно» — дивовижний пристрій, який під час гри на клавішах проектував на екран динамічні кольорові плями, буквально перетворюючи музику на живопис у реальному часі. Окрім цих мультимедійних експериментів, він став піонером кінетичної скульптури, збираючи свої твори з металу та скла, а також винайшов унікальний метод військового камуфляжу, що базувався на принципах пуантилізму.
Його творчий шлях, який пролягав через найрадикальніші течії кубофутуризму та модернізму, трагічно обірвався в концтаборі Освенцим у 1944 році, проте сьогодні його роботи є гордістю найбільших музеїв світу, як-от MoMA у Нью-Йорку чи Центр Помпіду в Парижі, залишаючись символом нестримного прагнення людини вийти за межі трьох вимірів.