Євген Столиця (1870–1929) — видатний український художник, майстер пейзажного та батального живопису межі XIX та XX століть. Його творчий шлях розпочався в Одеській малювальній школі, де він отримав першу професійну підготовку, що згодом дозволило йому стати одним із найближчих учнів легендарного Архипа Куїнджі.
У мистецтві Євгена Столиці гармонійно поєднуються традиції класичного реалізму та прийоми імпресіонізму. Від свого вчителя він успадкував особливу увагу до світлових ефектів та передачі атмосфери, що найкраще проявилося в його арктичних циклах та морських краєвидах. Художник брав участь у полярних експедиціях на криголамі Єрмак, де створював унікальні полотна, присвячені суворій красі льодовиків.
Окреме місце в його спадщині посідає батальний жанр. Перебуваючи в Порт-Артурі під час Російсько-японської війни, Столиця зафіксував події оборони з документальною точністю, не втрачаючи при цьому художньої виразності та глибокого емоційного забарвлення.
Творчість Євгена Столиці є важливим етапом у розвитку української художньої школи. Його роботи, що зберігаються в багатьох музейних колекціях, залишаються взірцем професіоналізму в передачі природних станів — від сліпучого сонячного світла до холодного подиху північного моря. Його живопис — це щире дослідження світла, кольору та людської історії, зафіксоване на полотні.