Українська графіка: мова пам’яті й нової філософії

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Михайло Бойчук (1882–1937) — основоположник «бойчукізму» і один із творців українського монументального мистецтва XX століття. Представник Розстріляного Відродження. Член Наукового товариства імені Т. Шевченка. Михайло Бойчук став натхненником нового мистецького руху, що об’єднував як західні, так і вітчизняні художні традиції. Бойчук працював над реставрацією ікон у Національному музеї у Львові, а також створював монументальні розписи в Ярославі, Львові, Словіті та інших містах. Школа Бойчука, відома як «бойчукізм», — це унікальне явище в українському мистецтві початку ХХ століття. Бойчук прагнув відродити національне мистецтво, поєднуючи естетику італійського Проторенесансу та візантійські витоки української іконографії. У своїй творчості він акцентував зв’язок мистецтва з народним життям, що проявлялося у сюжетах, натхненних побутом українського села. Селянська тематика стала однією з центральних у творчості Бойчука, зокрема, завдяки його монументальному стилю, який гармонійно відображав глибину народних традицій. Художник також багато працював у галузі реставрації, зокрема над іконами та храмовими розписами, що збереглися до нашого часу завдяки його учням і послідовникам. Суворе переслідування Бойчука завершилося його розстрілом у 1937 році. Після арешту митця багато його монументальних творів були знищені: фрески заштукатурені, розписи вилучені з музеїв. Завдяки зусиллям львівської художниці Ярослави Музики, яка зберегла деякі твори та архівні матеріали, ми можемо оцінити його спадщину, що залишається важливою частиною українського мистецького надбання.

Про автора: Іван Падалка (1894–1937) – провідний митець українського модернізму, учень Михайла Бойчука, член Асоціації революційного мистецтва України. Працював у живописі, графіці, кераміці, створював ілюстрації до "Кобзаря", "Енеїди", "Слова о полку Ігоревім". Викладав у Харківському художньому інституті, вплинувши на нове покоління митців. Розстріляний 1937 року, посмертно реабілітований 1958 р.

Про автора: Софія Налепинська-Бойчук (1884–1937) – українська художниця‑графік польського походження, одна з провідних бойчукісток і засновниця модерної школи деревориту в Україні. Працювала в станковій та книжковій графіці, ксилографії, розробляла ескізи гобеленів і тканин, викладала й очолювала ксилографічну майстерню в Київському художньому інституті; розстріляна НКВС 1937 року, реабілітована посмертно.

Про автора: “Бойчукіст”, жертва сталінського терору; відомий за ілюстраціями до “Кобзаря” Тараса Шевченка. Чи не найбільші творчі досягнення Седляра пов`язані з мистецтвом малюнка – він створив їх кілька тисяч: живих, вільних, начеркових, не скутих правилами. Вони відповідали тим змінам, що відбувалися в тогочасній західноєвропейській, перш за все, французській графіці (Матісс, Дюфі, Марке). На жаль, після смерті художника майже весь його творчий доробок було варварськи знищено, а монографія Євгена Холостенко “Василь Седляр” так і не вийшла з друку. Також Василь Теофанович багато працював у мистецтві кераміки; ілюстрував книги Володимира Маяковського, Гео Шкурупія, Івана Франка, Андрія Головка тощо; писав статті на мистецькі теми. Він брав участь у стінописах Межигірського Художнього Керамічного Технікуму (1924), Червонозаводського театру в місті Харків (1933–1935) – всі ці розписи знищені. Над ілюстраціями до “Кобзаря” працював з 1928-о по 1930-й роки. “Кобзар” готувався як ювілейне видання до 70-річчя від дня смерті поета. Видавництво “Література і мистецтво”, що випустило його, оформило книгу з розмахом: формат в одну восьму аркуша, 44 ілюстрації на цілу сторінку, десять сюжетних кінцівок. Чорно-білі зображення, виконані пензлем, нагадують скоропис. Така манера надає малюнкам особливої простоти, безпосередності, близька демократичному духові поезій Шевченка. Графічна серія Седляра вражає силою-силенною найрізноманітніших образів. Це, з одного боку, “сильні світу цього” – царі, жандарми, солдафони та інші царські приспішники, а з другого – їхні жертви, “малі оті раби німі”. Йдучи за Шевченком, розглядаючи, як і він, кожне явище, кожну подію крізь призму чистоти народної душі, митець створює яскраві образи широкого емоційного діапазону. Його вдови, сироти, покритки, невільники втілюють і ласкаву співучість творів поета, і людський біль, і розпач, і безумство, і жагучий протест, і теплоту материнської любові, і нестримну радість молодості.

Про автора: Антон Логов (нар. 1984) – український художник, автор об’єктів та інсталяцій. Народився у м. Роздільна, Одеська обл. Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Грекова та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Живе і працює в Києві. Художник досліджує теми ідентичності, памʼяті, війни, руйнування і трансформації.

Про автора: Алла Горська (1929–1970) – українська художниця-монументалістка, графікиня, живописиця та діячка дисидентського руху 1960-х. Горська була трагічно вбита у 1970 році за нез’ясованих обставин, що вважають політичним злочином радянських спецслужб. Смерть Горської стала символом боротьби за українську культуру та незалежність.

Про автора: Богдан Сорока (1940–2015) – український художник-графік і представник покоління "шістдесятників". Він створив серію ліногравюр, серед яких "Похід гномиків", та викладав у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, де очолював кафедру промислової графіки. Отримав численні українські та міжнародні нагороди, зокрема у Вільнюсі, Києві та Польщі.

Про автора: Олег Тістол (нар. 1960) – один з найяскравіших представників української "Нової хвилі", художник, графік, скульптор, автор об’єктів та інсталяцій. Закінчив Львівський інститут декоративного мистецтва (1984). Співзасновник програми "Вольова грань національного постеклектизму" (1987) та проєкту "Нацпром" (1990-ті). Учасник Бієнале в Сан-Паулу (1994) та Венеційської бієнале (2001). Живе і працює у Києві.

Про автора: Олег Денисенко (нар. 1960) – український художник, знаний у світі завдяки своєму внеску в розвиток сучасного мистецтва. Автор понад 30 міжнародних нагород, член Академічного сенату Римської академії сучасних мистецтв, лауреат гранту Фонду Поллока-Краснера. Винахідник авторської техніки гесографії.

Про автора: Ель Лисицький (1890–1941) – художник і архітектор, провідний представник авангарду, співзасновник "Культур-ліги". Разом із Казимиром Малевичем розвивав супрематизм, працював у графіці, архітектурі та плакатному мистецтві, залишив значний слід у європейському модернізмі.