Українська держава

Про автора: Микола Івасюк (1865–1937) – український живописець, вихованець Віденської та Мюнхенської академій. У 1899–1908 роках заснував і очолював першу художню школу на Буковині. З 1926 року працював у Києві. Створював побутові й історичні композиції, зокрема на тему козацтва. Попри перспективи в Європі повернувся в Україну, де 1937 року був безпідставно звинувачений у "націоналізмі" та шпигунстві та репресований.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Василь Кричевський (1873-1952) – український архітектор, графік і живописець. Його різнобічна творчість, що охоплює архітектуру, книжкову графіку, сценографію та кіномистецтво, ґрунтується на переосмисленні народних традицій. Один із засновників та перший ректор Української академії мистецтв та автор дизайну Державного Герба УНР.

Про автора: Василь Кричевський (1873-1952) – український архітектор, графік і живописець. Його різнобічна творчість, що охоплює архітектуру, книжкову графіку, сценографію та кіномистецтво, ґрунтується на переосмисленні народних традицій. Один із засновників та перший ректор Української академії мистецтв та автор дизайну Державного Герба УНР.

Про автора: Народився 1905, 26 листопада – на Рівненщині в родині священика народився Ніл Хасевич – художник-графік, громадсько-політичний діяч. Лицар Срібного Хреста Заслуги. З 1926-го навчався у Варшавській академії образотворчих мистецтв. Тут відбувається становлення Ніла Хасевича – художника. Він шукає свій шлях у художньому світі. Та остаточно зупиняється на графіці. 1927-го Ніл Хасевич став одним із співзасновників мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві. До його складу входили українські студенти Варшавської академії образотворчих мистецтв і на 1939-й їх чисельність складала 33 чоловіки. За роки існування гуртка організовано 13 виставок, у тому числі дві пересувні – на Волині. У Варшаві наполегливо працює та удосконалюється у створенні дереворитів (гравюра на дереві) та екслібрис (книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книга).  Протягом 1930-х він отримує визнання у мистецьких колах Європи. Його твори були представлені на 35 виставках. Роботи художника експонуються не тільки на крайових виставках, але і в Празі, Берліні, Варшаві, Парижі, Лос-Анджелесі, Чикаго, Нью-Йорку. 1937-го він здобуває третій приз на виставці дереворитів у Варшаві. І вже за два роки в польській столиці виходить друком художній альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича», а у Філадельфії побачив світ − «Екслібрис Ніла Хасевича». В мистецьких колах його ім’я ставлять в один ряд із Юрієм Нарбутом, Василем Кричевським, Петром Холодним. Отримавши диплом Академії мистецтв з правом викладати в середніх школах 1935-го повертається на Волинь і деякий час вчителює. Ніл Хасевич став членом Волинського українського об’єднання та Організації українських націоналістів (ОУН). Співпрацює з часописами «Волинь», «Шлях», «Волинське слово» у Луцьку та Рівному. Протягом 10 років (1942 – 1952) Ніл Хасевич у підпіллі національно-визвольної боротьби – боєць групи УПА «Північ» на Волині. Діяв під псевдо «Зот», «Рибак», «Старий» тощо. Був активним членом крайової референтури пропаганди Організації українських націоналістів. Керував друкарнею повстанців, працював як художник і редактор, готуючи ілюстрації до журналів УПА «До зброї», «Український перець», «Хрін». Не дивлячись на складні умови підпільного життя, Ніл Хасевич розвивався як художник-графік. Доробок воєнної і повоєнної доби – 150 дереворитів, які видано за океаном в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА» (1950 –1952). Його малюнки потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН, поширювались в посольствах іноземних держав. Ці твори показували світові, що в Україні триває боротьба проти більшовицького режиму.

Про автора: Народився 1905, 26 листопада – на Рівненщині в родині священика народився Ніл Хасевич – художник-графік, громадсько-політичний діяч. Лицар Срібного Хреста Заслуги. З 1926-го навчався у Варшавській академії образотворчих мистецтв. Тут відбувається становлення Ніла Хасевича – художника. Він шукає свій шлях у художньому світі. Та остаточно зупиняється на графіці. 1927-го Ніл Хасевич став одним із співзасновників мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві. До його складу входили українські студенти Варшавської академії образотворчих мистецтв і на 1939-й їх чисельність складала 33 чоловіки. За роки існування гуртка організовано 13 виставок, у тому числі дві пересувні – на Волині. У Варшаві наполегливо працює та удосконалюється у створенні дереворитів (гравюра на дереві) та екслібрис (книжковий знак, невелика художньо виконана етикетка, де вказано, кому належить книга).  Протягом 1930-х він отримує визнання у мистецьких колах Європи. Його твори були представлені на 35 виставках. Роботи художника експонуються не тільки на крайових виставках, але і в Празі, Берліні, Варшаві, Парижі, Лос-Анджелесі, Чикаго, Нью-Йорку. 1937-го він здобуває третій приз на виставці дереворитів у Варшаві. І вже за два роки в польській столиці виходить друком художній альбом «Книжкові знаки Ніла Хасевича», а у Філадельфії побачив світ − «Екслібрис Ніла Хасевича». В мистецьких колах його ім’я ставлять в один ряд із Юрієм Нарбутом, Василем Кричевським, Петром Холодним. Отримавши диплом Академії мистецтв з правом викладати в середніх школах 1935-го повертається на Волинь і деякий час вчителює. Ніл Хасевич став членом Волинського українського об’єднання та Організації українських націоналістів (ОУН). Співпрацює з часописами «Волинь», «Шлях», «Волинське слово» у Луцьку та Рівному. Протягом 10 років (1942 – 1952) Ніл Хасевич у підпіллі національно-визвольної боротьби – боєць групи УПА «Північ» на Волині. Діяв під псевдо «Зот», «Рибак», «Старий» тощо. Був активним членом крайової референтури пропаганди Організації українських націоналістів. Керував друкарнею повстанців, працював як художник і редактор, готуючи ілюстрації до журналів УПА «До зброї», «Український перець», «Хрін». Не дивлячись на складні умови підпільного життя, Ніл Хасевич розвивався як художник-графік. Доробок воєнної і повоєнної доби – 150 дереворитів, які видано за океаном в альбомах «Волинь у боротьбі» та «Графіка в бункерах УПА» (1950 –1952). Його малюнки потрапили до делегатів Генеральної Асамблеї ООН, поширювались в посольствах іноземних держав. Ці твори показували світові, що в Україні триває боротьба проти більшовицького режиму.

Про автора: Антон Логов (нар. 1984) – український художник, автор об’єктів та інсталяцій. Народився у м. Роздільна, Одеська обл. Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Грекова та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури. Живе і працює в Києві. Художник досліджує теми ідентичності, памʼяті, війни, руйнування і трансформації.

Про автора: Олег Тістол (нар. 1960) – один з найяскравіших представників української "Нової хвилі", художник, графік, скульптор, автор об’єктів та інсталяцій. Закінчив Львівський інститут декоративного мистецтва (1984). Співзасновник програми "Вольова грань національного постеклектизму" (1987) та проєкту "Нацпром" (1990-ті). Учасник Бієнале в Сан-Паулу (1994) та Венеційської бієнале (2001). Живе і працює у Києві.

Про автора: Олег Тістол (нар. 1960) – один з найяскравіших представників української "Нової хвилі", художник, графік, скульптор, автор об’єктів та інсталяцій. Закінчив Львівський інститут декоративного мистецтва (1984). Співзасновник програми "Вольова грань національного постеклектизму" (1987) та проєкту "Нацпром" (1990-ті). Учасник Бієнале в Сан-Паулу (1994) та Венеційської бієнале (2001). Живе і працює у Києві.

Про автора: Олег Тістол (нар. 1960) – один з найяскравіших представників української "Нової хвилі", художник, графік, скульптор, автор об’єктів та інсталяцій. Закінчив Львівський інститут декоративного мистецтва (1984). Співзасновник програми "Вольова грань національного постеклектизму" (1987) та проєкту "Нацпром" (1990-ті). Учасник Бієнале в Сан-Паулу (1994) та Венеційської бієнале (2001). Живе і працює у Києві.

Про автора: Олег Тістол (нар. 1960) – один з найяскравіших представників української "Нової хвилі", художник, графік, скульптор, автор об’єктів та інсталяцій. Закінчив Львівський інститут декоративного мистецтва (1984). Співзасновник програми "Вольова грань національного постеклектизму" (1987) та проєкту "Нацпром" (1990-ті). Учасник Бієнале в Сан-Паулу (1994) та Венеційської бієнале (2001). Живе і працює у Києві.