Романтика сільського пейзажу

Про автора: Іван Айвазовський (1817–1900) – український художник-мариніст вірменського походження, один із найвідоміших митців XIX століття. Прославився морськими пейзажами, де поєднав романтичність і реалістичність, досягнувши неперевершеної майстерності у зображенні хвиль та світла. Все життя був тісно пов’язаний із Феодосією, де заснував картинну галерею і багато зробив для розвитку міста.

Про автора: Іван Похитонов (1850–1923) – український майстер пейзажу, портрету та натюрморту. Більшу частину життя провів у Франції та Бельгії, де й залишилася значна частина його творів. Працював у техніці дрібного пензля на дощечках червоного чи лимонного дерева, ґрунтованих рибною кісткою, іноді користувався лупою. Його пейзажі відзначаються вірністю натурі, тонкою передачею кольору й світла та впливом французького живопису другої половини ХІХ століття.

Про автора: Фотій Красицький (1873–1944) – український живописець і графік, педагог. Внучатий небіж Тараса Шевченка по лінії його сестри Катерини, автор численних полотен на історичну та побутову тематику, що передають дух і колорит українського села.

Про автора: Зінаїда Васіна (нар. 1950) – театральна художниця, графікиня, мистецтвознавиця й дослідниця народного костюма. Членкиня НСХУ (з 1980). Авторка першої в Україні методології наукової реконструкції національного вбрання. Її роботи поєднують художнє бачення з етнографічною точністю, відкриваючи глибинну спадщину української культури.

Про автора: Віктор Зарецький (1925–1990) – український живописець, монументаліст, графік, педагог, один із провідних митців покоління шістдесятників. Для окремих періодів його творчості характерні тематичні цикли. Послідовно розширював формальний інструментарій – від реалістичної школи до впливів сецесії та декоративної стилізації. Співпраця з Аллою Горською та її трагічне вбивство значною мірою вплинули на подальшу творчість митця.

Про автора: Михайло Бойчук (1882–1937) — основоположник «бойчукізму» і один із творців українського монументального мистецтва XX століття. Представник Розстріляного Відродження. Член Наукового товариства імені Т. Шевченка. Михайло Бойчук став натхненником нового мистецького руху, що об’єднував як західні, так і вітчизняні художні традиції. Бойчук працював над реставрацією ікон у Національному музеї у Львові, а також створював монументальні розписи в Ярославі, Львові, Словіті та інших містах. Школа Бойчука, відома як «бойчукізм», — це унікальне явище в українському мистецтві початку ХХ століття. Бойчук прагнув відродити національне мистецтво, поєднуючи естетику італійського Проторенесансу та візантійські витоки української іконографії. У своїй творчості він акцентував зв’язок мистецтва з народним життям, що проявлялося у сюжетах, натхненних побутом українського села. Селянська тематика стала однією з центральних у творчості Бойчука, зокрема, завдяки його монументальному стилю, який гармонійно відображав глибину народних традицій. Художник також багато працював у галузі реставрації, зокрема над іконами та храмовими розписами, що збереглися до нашого часу завдяки його учням і послідовникам. Суворе переслідування Бойчука завершилося його розстрілом у 1937 році. Після арешту митця багато його монументальних творів були знищені: фрески заштукатурені, розписи вилучені з музеїв. Завдяки зусиллям львівської художниці Ярослави Музики, яка зберегла деякі твори та архівні матеріали, ми можемо оцінити його спадщину, що залишається важливою частиною українського мистецького надбання.

Про автора: Антін Манастирський (1878–1969) – український живописець і графік, один із провідних представників львівського мистецького середовища першої половини ХХ століття. Його творчість поєднує реалістичну манеру з глибоким інтересом до козацької історії, сакрального мистецтва й народної пісенно‑поетичної традиції.

Про автора: Костянтин Крижицький (1858-1911) був видатним українським художником, академіком Імператорської Академії мистецтв. Його творчість є важливою складовою формування української реалістичної пейзажної школи. У своїх численних пейзажах митець прагнув розкрити неповторну красу, національну своєрідність і чарівність рідної землі, показати українську природу в усьому її багатстві та розмаїтті.

Про автора: Володимир Орловський (1842–1914) – український живописець-пейзажист,  уродженець Києва. Початкову освіту здобув у Київській гімназії в І. Сошенка, навчався в Петербурзькій академії мистецтв  (1861–1868), де став академіком і професором. Працював у країнах Європи, долучався до Київської рисувальної школи Миколи Мурашка, був співзасновником Київського художнього училища. Сучасники називали його "шукачем сонячного світла".

Про автора: Олекса Новаківський (1872–1935) – український живописець і педагог. Уродженець Поділля, він був талановитим і темпераментним представником краківського постімпресіонізму. У Львові заснував мистецьку школу, яка стала відомим осередком малярської культури на заході Україні.

Про автора: Петро Іванович Холодний (18 грудня 1876, Переяслав — 7 червня 1930, Варшава) — український державний, громадський діяч, член Української Центральної Ради, міністр народної освіти Української Народної Республіки, художник, учений-хімік. Маляр-імпресіоніст з нахилом до ліризму і неовізантист, живописець, художник-монументаліст, графік, проектант ужиткового мистецтва, педагог. (Батько художника Петра Петровича Холодного). За доби Української революції (1917—1921 рр.) працював у Секретаріаті народної освіти Української Центральної Ради і міністерстві освіти, за Директорії — товаришем міністра усіх міністрів освіти, а згодом Міністром освіти в урядах УНР. Родичі Петра Холодного з боку матері були художниками-іконописцями, які працювали переважно на Полтавщині. За фахом фізик-хімік. Закінчив Четверту Київську гімназію. В останні два гімназійні роки відвідував вечірні заняття у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, де і здобув Мистецьку освіту. Після закінчення у 1897 р. природознавчого факультету Київського університету за спеціальністю математика та мінералогія, викладав (з 1898 р.) у Київській Технічній школі на кафедрі фізики.