Хіти місяця

Про автора: Іван Айвазовський (1817–1900) – український художник-мариніст вірменського походження, один із найвідоміших митців XIX століття. Прославився морськими пейзажами, де поєднав романтичність і реалістичність, досягнувши неперевершеної майстерності у зображенні хвиль та світла. Все життя був тісно пов’язаний із Феодосією, де заснував картинну галерею і багато зробив для розвитку міста.

Про автора: Бовкун Володимир (нар. 1951) – український художник та скульптор. Член Спілки художників України (з 1986). USIA, Грант уряду США (1996). Учасник групових та персональних виставок в Україні та за кордоном з 1977 року. Роботи Володимира Бовкуна знаходяться в музеях та приватних збірках в Україні, Німеччині, Австрії, Америці та інших країнах. Живе і працює в м. Київ. Володимир Бовкун створює концептуальні абстракції, експериментуючи зі співвідношенням кольорів та ліній. Бовкун має різноманітні роботи: одні створені в мінімалістичному підході, інші навпаки сповнені деталей та кольорів – однак усім ним притаманна графічна чіткість та особлива авторська оптика. Сам митець не відносить себе до окремого жанру чи виду мистецтва, йому цікаво перебувати на межі різних стилів та підходів. Його основною метою є змалювання «реальності, якої не можна торкнутись рукою», спроба виразити сенси, які не можна сформулювати словами. Хоча Володимир Бовкун має хорошу академічну школу, він свідомо відмовляється від академізму, «живописності» та побудови звичних композицій. В процесі роботи над картинами для Бовкуна важливою є його власна інтуїція та уява. Він свідомо відмовляється від звичних художніх прийомів та ідей та прагне змалювати те, «що не піддається осмисленню» і цей підхід частково ріднить його з сюрреалістами.

Про автора: Лесь Лозовський (1900-1922) – видатний майстер станкового та монументального живопису. У 1917 році став одним з перших учнів новоутвореної Української Академії мистецтв у Києві. Художній стиль Леся Лозовського відзначений поєднанням модерністських тенденцій із відчутною національною тематикою, що знаходить вираз у символах та формах, що відсилають до української культури та історії.

Про автора: Євмен Пшеченко (1880–1933) – український художник-примітивіст із Вербівки, учасник артілі Наталії Давидової. Створював квіткові композиції, декоративні панно з тваринами та фантастичними істотами, а також циркові сцени. Його стиль поєднує народне мистецтво й модерн із яскравою орнаментальністю.

Про автора: Тарас Шевченко (1814–1861) – не лише поет, а й видатний маляр і гравер. У портретах, пейзажах і побутових сценах він поєднав академічну школу з живим спостереженням. Акварелі та сепії передають світлотінь і психологію, офорти з "Живописної України" заклали основу національної іконографії. Навіть у засланні він створював точні, гідні образи людини й краю, формуючи реалістичну традицію українського мистецтва.

Про автора: Любомир Медвідь (нар. 1941) – український живописець, професор, народний художник України, лауреат Шевченківської премії (2014). Навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва в Романа Сельського й Карла Звіринського. У творчості осмислює долю людини й нації через метафору та духовний символізм. Автор серій "Евакуація", "Емігранти", "Притчі", Ecce Homo, розписів храмів в Україні та Канаді.

Про автора: Ганна Гідора (нар. 1959) – українська художниця, майстриня ленд–арту, педагогиня й кураторка. Співзасновниця міжнародного симпозіуму "Могриця. Простір покордоння". Досліджує природу, довкілля, пам’ять та археологію, поєднуючи живопис із ленд–артом. Експериментує з керамікою, створює поліхромні кераміко–пластичні композиції.

Про автора: Олександра Екстер (1882–1949) – видатна українська авангардистка, чия творчість поєднала неоімпресіонізм, кубізм, конструктивізм і ар-деко. Вона сприяла становленню кубофутуризму в Україні, поєднуючи авангард із народним орнаментом. Як сценографка створювала новаторські декорації та костюми, реформуючи театр. Її ім’я стало символом українського авангарду світового рівня.

Про автора: Георгій Нарбут (1886-1920 рр.) – художник-графік, автор перших українських банкнот. Георгій Нарбут є знаковою персоною української графіки. За коротке життя митець встиг стати одним із засновників і ректорів Української академії мистецтв та розробити дизайн українських державних знаків. Графічні роботи Нарбута вирізняються своєю майстерністю та особливим «нарбутівським стилем». Велике враження на Нарбута справили роботи Альбрехта Дюрера, після яких він відходить від наслідування російських графіків і починає пошук власного графічного стилю. Під час Світової війни Нарбут створював багато робіт на воєнну тематику. В Україні Георгій Нарбут встиг розробити дизайн гривневих банкнот УНР, поштових марок, акцизних паперів, герба Української Держави. Він також створив свій власний «нарбутівський» шрифт. Особливим творчим досягненням стала створена ним «Українська абетка». Ця робота як найкраще показала майстерність, якої досягнув Нарбут, а також стала одним з перших творів Нарбута, в якому він виражає власну національну ідентичність. Георгій Нарбут планував створити ілюстрації для «Енеїди» Івана Котляревського, однак не встиг втілити цю ідею в життя.

Про автора: Зеновій Флінта (1935–1988) – український художник, випускник Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (1965), був учнем Р. Сельського та К. Звіринського. Представник покоління "шістдесятників", один із лідерів львівського мистецького процесу 1970-х. Учасник міжнародних бієнале кераміки, експериментував із живописом, графікою, керамікою. Надає перевагу пастелі й темпері.

Про автора: Григорій Ксьонз (1874–1946) – український живописець із Миргорода, представник наївного мистецтва. Учень М. Химочки, працював у майстернях народних майстрів. Створював національні портрети у традиціях козацьких парсун. Постаті на тлі природи в зелено-блакитній гамі поєднують простоту форми, щирість і декоративну виразність.

Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його "Чорний квадрат" став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в "Новій ґенерації". Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.

Про автора: Ігор Гусєв (нар. 1970) – одеський художник, поет і автор перформансів, фільмів та інсталяцій, засновник галерей "Норма" й "DOOORS", лідер арт-руху "Арт-рейдери". Один із найпомітніших концептуалістів України, він поєднує живопис, інсталяцію й цифрові медіа, створюючи іронічні, подекуди саркастичні образи, через які висловлює критичне й багатошарове бачення сучасності.