«Польовий госпіталь»

Живописний твір у виразній експресивній манері поєднує риси постімпресіонізму та раннього модернізму. Композиція побудована на чітких кольорових площинах і динамічних лініях, які задають напружений ритм зображення. Кольорова гама твору насичена й контрастна: домінують яскраві жовті й червоні стіни будівель, які різко протиставляються синьо-фіолетовому небу й темним силуетам людей. Лаконічно окреслені фігури позбавлені індивідуальних рис, що підсилює відчуття узагальнення та символічності. Зображена сцена — це свого роду узагальнений символ людських страждань, що повторюються в різні історичні епохи. Художник ніби навмисно відмовляється від деталей, щоб сфокусувати увагу глядача на самому процесі — моменті перенесення людини, котрий стає метафорою вразливості людського життя.