«Курганне поле. Схід. Захід. Північ». Триптих.

Цей триптих звучить як медитація на тему простору і часу: курганне поле не просто ландшафт, а символ пам’яті, місце, де перетинаються історія і стихійна сила природи. Розділ «Схід» несе у собі натяк на початок, на пробудження світла; «Захід» – на завершення, на тінь; «Північ» – холод, відчуження, можливо, внутрішнє мовчання. Лінії композиції, жести фактури і кольору ніби створюють орієнтири, але не вказують напрямків, а змушують вдивлятись у межі між видимим і невидимим. Художниця не просто фіксує краєвиди, вона розпитує  про те, що лишається, коли день спадає, коли вітер змінює обриси, а людина – лише гість.