Повернення пам'яті. Викрадене мистецтво Херсонського музею в артпринтах

Кураторська колекція

Під виглядом «евакуації» з Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка у жовтні 2022 р. окупаційні сили вивезли майже 11 000 творів мистецтва з колекції у понад 14 000 робіт. Цю подію визнано найбільшою крадіжкою творів мистецтва з часів Другої світової війни. Серед викрадених творів — роботи українських та європейських митців XIX–XX століть, зокрема полотна Івана Айвазовського, Віктора Зарецького, Леоніда Чичкана, Миколи Пимоненка, Володимира Патика та інших.

Оригінали досі не повернулися до музею. Але, завдяки збереженому командою музею цифровому архіву колекції, ці твори вдалося відтворити з максимальною точністю. Так з’явився проєкт «Повернення пам’яті. Викрадене мистецтво», спільна ініціатива VIVID FUSION та Херсонського музею.

Ця добірка — можливість познайомитися з визначними творами українського мистецтва, зберігати пам’ять про них та нагадувати, що вони досі чекають на повернення додому. Кожен артпринт з цієї колекції — це продовження життя українського мистецтва на Батьківщині та підтримка Херсонського музею: частина коштів від придбання перераховується безпосередньо туди.

Про художника: ІВАН АЙВАЗОВСЬКИЙ (1817-1900) - український художник-мариніст вірменського походження, один із найвідоміших митців XIX століття. Прославився морськими пейзажами, де поєднав романтичність і реалістичність, досягнувши неперевершеної майстерності у зображенні хвиль та світла. Все життя був тісно пов’язаний із Феодосією, де заснував картинну галерею і багато зробив для розвитку міста.
Про художника: ІВАН АЙВАЗОВСЬКИЙ (1817-1900) – український художник-мариніст вірменського походження, один із найвідоміших митців XIX століття. Прославився морськими пейзажами, де поєднав романтичність і реалістичність, досягнувши неперевершеної майстерності у зображенні хвиль та світла. Все життя був тісно пов’язаний із Феодосією, де заснував картинну галерею і багато зробив для розвитку міста.
Про художника:ІВАН АЙВАЗОВСЬКИЙ (1817-1900) – український художник-мариніст вірменського походження, один із найвідоміших митців XIX століття. Прославився морськими пейзажами, де поєднав романтичність і реалістичність, досягнувши неперевершеної майстерності у зображенні хвиль та світла. Все життя був тісно пов’язаний із Феодосією, де заснував картинну галерею і багато зробив для розвитку міста.
Про художника: МИХАЙЛО БРЯНСЬКИЙ (1830–1908) – київський художник, що починав вчитися малюванню у рідному місті, але згодом отримав художню освіту в Санкт-Петербурзі як вільний слухач Академії мистецтв, куди вступив вже у зрілому віці – у 34 роки. Він писав портрети на замовлення для містян Києва, де був досить відомий.
Про художника: СЕРГІЙ ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ (1854–1917) – український живописець, майстер пейзажу й козацької тематики. Народився в Ізюмі, навчався в Петербурзькій академії мистецтв, відзначений медалями та пенсіонерською поїздкою Європою. Працював у Харкові, фіксував слобожанські й полтавські краєвиди, поєднуючи етнографічні мотиви з тонким світлотональним письмом. Вважається одним із формотворців національного пейзажу.
Про картину: У тричастинній українській іконі зображений один із найшанованіших українським народом святих, вірний помічник у справах мирного повсякденного буття та заступник у годину лиха. Центральна частина має традиційний сюжет – Святий Георгій на коні пронизує дракона. Образ не відлякує, проте і дітям, і дорослим однаково цікаво і зрозуміло: Георгій бореться зі злом, а уособленням зла є дракон. У правій і в лівій частинах ікони є зображення Апостолів Петра та Павла, і ці образи дуже схожі на українські народні типажі. Вони доволі добродушні, позбавлені суворості візантійського стилю.
Про картину: Сюжет цієї ікони походить від поетичних церковних молитов, що прославляють Діву Марію, яка піднесла руку до голови, ніби прислухаючись до всіх, хто звертається до неї в скорботах за поміччю. В руках у Немовляти Христа – сувій із написом: «Суд справедливий...». Червоний плащ нагадує про душевні страждання Богоматері та її походження від роду царя Давида. Традиційне іконографічне зображення ікони доповнюють декоративні елементи – квіткові бутони з листям по кутах. Для грецьких чи російських ікон це є порушенням чітких регламентованих правил священного образу, проте для української ікони – це елемент уславлення, великодньої радості. Квітка як неодмінний наратив української народної культури постає символом національної самоідентичності.
Про художника: КИРІАК КОСТАНДІ (1852–1921) – видатний український художник, який блискуче поєднав засади реалізму з елементами імпресіонізму, ставши засновником південноукраїнської школи живопису. У своїх роботах художник чутливо фіксував атмосферу буденного життя. Його жанрові та пейзажні сцени відзначаються стриманістю й ліричністю та вирізняються простою композицією та спокійним колоритом.
Про художника: КОСТЯНТИН КРИЖИЦЬКИЙ (1858-1911) – був видатним українським художником, академіком Імператорської Академії мистецтв. Його творчість є важливою складовою формування української реалістичної пейзажної школи. У своїх численних пейзажах митець прагнув розкрити неповторну красу, національну своєрідність і чарівність рідної землі, показати українську природу в усьому її багатстві та розмаїтті.
Про художника: КОСТЯНТИН КРИЖИЦЬКИЙ (1858-1911) – був видатним українським художником, академіком Імператорської Академії мистецтв. Його творчість є важливою складовою формування української реалістичної пейзажної школи. У своїх численних пейзажах митець прагнув розкрити неповторну красу, національну своєрідність і чарівність рідної землі, показати українську природу в усьому її багатстві та розмаїтті.
Про художника: КОСТЯНТИН КРИЖИЦЬКИЙ (1858-1911) – був видатним українським художником, академіком Імператорської Академії мистецтв. Його творчість є важливою складовою формування української реалістичної пейзажної школи. У своїх численних пейзажах митець прагнув розкрити неповторну красу, національну своєрідність і чарівність рідної землі, показати українську природу в усьому її багатстві та розмаїтті.
Про художника: ПЕТРО ЛЕВЧЕНКО (1856–1917) – український живописець-пейзажист, графік і майстер інтер’єрних композицій. Спершу працював у стилі реалізму, але після подорожі до Франції його мистецтво зазнало впливу імпресіонізму. Активно брав участь у майже всіх пересувних художніх виставках свого часу.
Про художника: КОСТЯНТИН КРИЖИЦЬКИЙ (1858-1911) – видатний український художник, який блискуче поєднав засади реалізму з елементами імпресіонізму, ставши засновником південноукраїнської школи живопису. У своїх роботах художник чутливо фіксував атмосферу буденного життя. Його жанрові та пейзажні сцени відзначаються стриманістю й ліричністю та вирізняються простою композицією та спокійним колоритом.
Про художника: СЕРГІЙ СВІТОСЛАВСЬКИЙ (1857-1931) – київський живописець, майстер пейзажу з гуманістичним світоглядом. Учень Перова й Саврасова, він проніс крізь життя любов до України, її землі й людей. Художник особливо любив Київ і його околиці, малюючи Дніпро, Куренівку, Оболонь, старі вулиці та краєвиди, сповнені світла й душевного тепла.
Про художника: ЄВГЕН СТОЛИЦЯ (1870–1929) – український живописець-пейзажист, чия творчість має важливе значення для розвитку національного пейзажного живопису. Незважаючи на меншу відомість серед широкого загалу, його роботи яскраво представляють українські мотиви, зокрема, він любив зображувати український степ та сільські пейзажі. На мистецький стиль Євгена Столиці значний вплив мав стиль іншого видатного українського майстра – Архипа Куїнджі.
Про художника: РУФІН СУДКОВСЬКИЙ (1850-1885) – один із найвидатніших мариністів останньої третини ХІХ століття. Попри передчасну смерть у віці неповних 35 років, його творчу діяльність називають однією з вершин не тільки українського – європейського морського пейзажу
Про художника: МИКОЛА ПИМОНЕНКО (1862–1912) – український живописець, жанрист, портретист і педагог. Народився в Києві в родині іконописця. Академік Петербурзької академії мистецтв, член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури. У своїх полотнах яскраво відобразив життя українського села та міста, поєднавши реалізм із поетичністю народного буття. Твір художника «Гопак» викупив паризький Лувр.
Про художника: РУФІН СУДКОВСЬКИЙ (1850-1885) – один із найвидатніших мариністів останньої третини ХІХ століття. Попри передчасну смерть у віці неповних 35 років, його творчу діяльність називають однією з вершин не тільки українського – європейського морського пейзажу.
Про художника: МИКОЛА ПИМОНЕНКО (1862–1912) – український живописець, жанрист, портретист і педагог. Народився в Києві в родині іконописця.Академік Петербурзької академії мистецтв, член Паризької інтернаціональної спілки мистецтв і літератури. У своїх полотнах яскраво відобразив життя українського села та міста, поєднавши реалізм із поетичністю народного буття. Твір художника «Гопак» викупив паризький Лувр.
Про художника: КОСТЯНТИН ТРУТОВСЬКИЙ (1826–1893) – український художник-реаліст, у творах якого відчутні риси романтизму та сентименталізму. Зображав український побут, сільське життя та обряди, створював пейзажі та жанрові сцени. Майстерно передав постать Тараса Шевченка та ілюстрував твори Марка Вовчка, Шевченка та Гоголя, залишивши цінну етнографічну й художню спадщину.
Про художника: ВОЛОДИМИР ПАТИК (1926–2016) – український живописець, дослідник історії та етнографії. Його творчість стала прикладом відданості мистецтву попри цензуру й випробування часу. Лауреат Шевченківської премії, Заслужений художник України, він залишив по собі національне мистецтво й філософію творчої свободи.
Про художника: МИХАЙЛО ХОЛОДОВСЬКИЙ (1855-1926) – київський художник, один із засновників Київського товариства художників, член Товариства художників-киян, голова художньої комісії Київського товариства літератури та мистецтва початку ХХ ст., він брав безпосередню участь в Українській революції 1917 р. та боротьбі за незалежність країни.
Про художника: ЛЕОНІД ЧИЧКАН (1911-1977) – заслужений діяч мистецтв Української РСР та професор Київського художнього інституту – був майстром тематичної картини, натюрморту, пейзажного та портретного живопису. Романтична краса Карпат, сила та врода мужніх гуцулів, картини з їхнього життя та історичного минулого – одна з головних тем у творчості художника.
Про художника: ЛЕОНІД ЧИЧКАН (1911-1977) – заслужений діяч мистецтв Української РСР та професор Київського художнього інституту – був майстром тематичної картини, натюрморту, пейзажного та портретного живопису. Романтична краса Карпат, сила та врода мужніх гуцулів, картини з їхнього життя та історичного минулого – одна з головних тем у творчості художника.
Про художника: ЛЕОНІД ЧИЧКАН (1911-1977) – заслужений діяч мистецтв Української РСР та професор Київського художнього інституту – був майстром тематичної картини, натюрморту, пейзажного та портретного живопису. Романтична краса Карпат, сила та врода мужніх гуцулів, картини з їхнього життя та історичного минулого – одна з головних тем у творчості художника.
Про художника: ЛЕОНІД ЧИЧКАН (1911-1977) – заслужений діяч мистецтв Української РСР та професор Київського художнього інституту – був майстром тематичної картини, натюрморту, пейзажного та портретного живопису. Романтична краса Карпат, сила та врода мужніх гуцулів, картини з їхнього життя та історичного минулого – одна з головних тем у творчості художника.
Про художника: ЛЕОНІД ЧИЧКАН (1911-1977) – pаслужений діяч мистецтв Української РСР та професор Київського художнього інституту – був майстром тематичної картини, натюрморту, пейзажного та портретного живопису. Романтична краса Карпат, сила та врода мужніх гуцулів, картини з їхнього життя та історичного минулого – одна з головних тем у творчості художника.
Про художника: ЛЕОНІД ЧИЧКАН (1911-1977) – заслужений діяч мистецтв Української РСР та професор Київського художнього інституту – був майстром тематичної картини, натюрморту, пейзажного та портретного живопису. Романтична краса Карпат, сила та врода мужніх гуцулів, картини з їхнього життя та історичного минулого – одна з головних тем у творчості художника.
Про художника: ЛЕОНІД ЧИЧКАН (1911-1977) – заслужений діяч мистецтв Української РСР та професор Київського художнього інституту – був майстром тематичної картини, натюрморту, пейзажного та портретного живопису. Романтична краса Карпат, сила та врода мужніх гуцулів, картини з їхнього життя та історичного минулого – одна з головних тем у творчості художника.