Ню – «Межа відвертості»

Кураторська колекція

У цій колекції представлені роботи українських художників, які досліджують ню як форму візуальної поезії та естетичної експресії. Кожне зображення вловлює особливу пластику людського тіла, його граціозність і природну красу.
Про автора: Владислав Шерешевський (нар. 1964) – відомий український художник, який працює у жанрах живопису та графіки. Він відомий своїм іронічним стилем та вмінням передавати власне бачення реальності через метафори.
Про автора: Сергій Савченко (нар. 1972) – український художник зі Львова, випускник Львівської академії мистецтв. Працює в живописі, графіці, фотографії, відео, анімації та інсталяції. Його стиль поєднує абстрактне й фігуративне, варіюючи від легких силуетів до насичених кольорових площин. Учасник багатьох міжнародних виставок, засновник «Savchenko Studio Production» та Savchenko Gallery у Гданську.
Про автора: Сергій Савченко (нар. 1972) – український художник зі Львова, випускник Львівської академії мистецтв. Працює в живописі, графіці, фотографії, відео, анімації та інсталяції. Його стиль поєднує абстрактне й фігуративне, варіюючи від легких силуетів до насичених кольорових площин. Учасник багатьох міжнародних виставок, засновник «Savchenko Studio Production» та Savchenko Gallery у Гданську.
Про автора: Ілля Чичкан (нар. 1967) – український художник, який працює у різних жанрах: живопис, фотографія, інсталяція, відео. Його ім’я пов’язане з художнім рухом «Нова українська хвиля» – локальним проявом трансавангарду. Був учасником культової арт-групи «Паркомуна».
Олександра Чичкан (нар. 1988) – українська художниця, авторка техніки «реалістичний колаж». У свої творчості художниця регулярно досліджує теми масової культури, соціальної критики, споживацтва та гендерної проблематики.
Про автора: Всеволод Максимович (1894 – 1914) – український живописець стилю модерн і сецесії, представник авангардного мистецтва початку ХХ століття. Навчався у Г. М’ясоєдова в Полтаві та в Москві, захоплювався творчістю Врубеля й Бердслі. У своїх великих полотнах поєднував декоративні мотиви античного й ассирійського мистецтва з полтавською орнаментикою, тяжів до футуризму. Життя митця трагічно обірвалося самогубством у 20 років.
Про автора: Всеволод Максимович (1894 – 1914) – український живописець стилю модерн і сецесії, представник авангардного мистецтва початку ХХ століття. Навчався у Г. М’ясоєдова в Полтаві та в Москві, захоплювався творчістю Врубеля й Бердслі. У своїх великих полотнах поєднував декоративні мотиви античного й ассирійського мистецтва з полтавською орнаментикою, тяжів до футуризму. Життя митця трагічно обірвалося самогубством у 20 років.
Про автора: Всеволод Максимович (1894 – 1914) – український живописець стилю модерн і сецесії, представник авангардного мистецтва початку ХХ століття. Навчався у Г. М’ясоєдова в Полтаві та в Москві, захоплювався творчістю Врубеля й Бердслі. У своїх великих полотнах поєднував декоративні мотиви античного й ассирійського мистецтва з полтавською орнаментикою, тяжів до футуризму. Життя митця трагічно обірвалося самогубством у 20 років.
Про автора: Всеволод Максимович (1894 – 1914) – український живописець стилю модерн і сецесії, представник авангардного мистецтва початку ХХ століття. Навчався у Г. М’ясоєдова в Полтаві та в Москві, захоплювався творчістю Врубеля й Бердслі. У своїх великих полотнах поєднував декоративні мотиви античного й ассирійського мистецтва з полтавською орнаментикою, тяжів до футуризму. Життя митця трагічно обірвалося самогубством у 20 років.
Про автора: Микола Глущенко (1901–1977) – український живописець, графік, громадський діяч і радянський розвідник. Навчався в Берліні, працював у Парижі (1925–1936), де здобув визнання як майстер пейзажу й ню, спілкувався з П. Пікассо, А. Матіссом, Ф. Леже. Після повернення до СРСР створив серії воєнних етюдів та численні краєвиди Києва, Карпат і Європи. Автор понад 10 тисяч полотен, серед відомих творів — «Березень на Дніпрі» (1947), «Київська осінь» (1950), «Весна в Карпатах» (1957). Народний художник України (1963) та СРСР (1976), лауреат Шевченківської премії (1972). Його роботи зберігаються у музеях та приватних колекціях по всьому світу.
Про автора: Євген Буковецький (1866–1948) – український живописець, портретист і майстер побутового жанру. Навчався в Одеському художньому училищі у К. Костанді, відвідував Петербурзьку академію мистецтв та Академію Р. Жульєна в Парижі. Один із засновників Товариства південноросійських художників та Товариства художників ім. К. Костанді. Автор близько 250 портретів, а також пейзажів, натюрмортів і жанрових сцен. Його твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Одеському художньому музеї, Національному музеї у Львові та інших зібраннях.
Про автора: Ілля Ріпін (1844–1930) – видатний живописець, один із провідних майстрів українського та російського мистецтва ХІХ – початку ХХ ст., представник реалістичної школи. Народився в місті Чугуїв на Харківщині. Його творчість відзначається глибоким психологізмом, увагою до соціальних тем і тонким відчуттям народного життя.Серед найвідоміших робіт Ріпіна – «Бурлаки на Волзі» (1870–1873), «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880–1891), «Іван Грозний і син його Іван» (1885). Митець мав значний вплив на розвиток українського та європейського мистецтва, формуючи традиції реалістичного живопису і художньої освіти.
Про автора: Олександр Осмьоркін (1892 – 1953) – український живописець, представник авангарду, професор живопису. Дитинство провів у родині відомого архітектора Якова Паученка, де сформувалося його мистецьке світобачення. Навчався у Київському художньому училищі, а згодом у школі Іллі Машкова в Москві. З 1914 року брав участь у виставках об’єднання «Бубновий валет», був наймолодшим його членом. Осмьоркін входив у коло провідних митців і літераторів свого часу, поєднуючи українську культурну традицію з європейськими модерністськими впливами.
Про автора: Олександр Сухоліт (нар. 1960) – український митець «нової хвилі», який працює в різних жанрах і стилях: скульптурі, живописі, графіці. У 1986 році закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Нині живе й працює в Києві.
Про автора: Олександр Сухоліт (нар. 1960) – український митець «нової хвилі», який працює в різних жанрах і стилях: скульптурі, живописі, графіці. У 1986 році закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Нині живе й працює в Києві.
Про автора: Володимир Татлін (1885 – 1953) – український художник, скульптор, дизайнер і архітектор, родоначальник конструктивізму та один із лідерів світового авангарду. Жив і працював у Києві в 1925–1927 роках, де створював роботи для журналів, книжкових видань і театру та викладав у Київському інституті мистецтв. Його творчість поєднувала скульптуру, живопис, кіно й фотографію, а ідеї конструктивізму мали значний вплив на українське та світове мистецтво.
Про автора: Олександр Мурашко (1875 –1919) – український живописець, педагог і громадський діяч, один із засновників Української академії мистецтв. Його творчість поєднувала реалізм передвижників, французький імпресіонізм і німецький модерн. Мурашко відомий насамперед портретами, у яких людина постає у тісному зв’язку з оточенням. Він активно працював над культурним життям України та прагнув перетворити Київ на значний європейський художній центр.
Про автора: Олег Мінько (1938 – 2009) – український художник і педагог, представник львівської мистецької школи, Заслужений художник України (1972), Народний художник України (2009). Навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва під керівництвом Романа Сельського та Карла Звіринського. Викладав на кафедрі художнього текстилю, яку згодом очолив. Вважається одним із найвизначніших сучасних українських митців.
Про автора: Олександр Осмьоркін (1892 – 1953) – український живописець, представник авангарду, професор живопису. Дитинство провів у родині відомого архітектора Якова Паученка, де сформувалося його мистецьке світобачення. Навчався у Київському художньому училищі, а згодом у школі Іллі Машкова в Москві. З 1914 року брав участь у виставках об’єднання «Бубновий валет», був наймолодшим його членом. Осмьоркін входив у коло провідних митців і літераторів свого часу, поєднуючи українську культурну традицію з європейськими модерністськими впливами.
Про автора: Онуфрій Бізюков (1897–1986) – український живописець, представник ліричного напряму в українському мистецтві, бойчукіст. Навчався у Миргородській художньо-промисловій школі та Київському художньому інституті в Михайла Бойчука. Викладав у Київському художньому технікумі, брав участь у монументальних розписах та оформленні музеїв. У 1935 році зазнав репресій як послідовник «бойчукізму», після звільнення працював у Куйбишеві та Києві, створюючи пейзажі, натюрморти й портрети.
Про автора: Олександр Осмьоркін (1892 – 1953) – український живописець, представник авангарду, професор живопису. Дитинство провів у родині відомого архітектора Якова Паученка, де сформувалося його мистецьке світобачення. Навчався у Київському художньому училищі, а згодом у школі Іллі Машкова в Москві. З 1914 року брав участь у виставках об’єднання «Бубновий валет», був наймолодшим його членом. Осмьоркін входив у коло провідних митців і літераторів свого часу, поєднуючи українську культурну традицію з європейськими модерністськими впливами.
Про автора: Олег Мінько (1938 – 2009) – український художник і педагог, представник львівської мистецької школи, Заслужений художник України (1972), Народний художник України (2009). Навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва під керівництвом Романа Сельського та Карла Звіринського. Викладав на кафедрі художнього текстилю, яку згодом очолив. Вважається одним із найвизначніших сучасних українських митців.
Про автора: Всеволод Максимович (1894 – 1914) – український живописець стилю модерн і сецесії, представник авангардного мистецтва початку ХХ століття. Навчався у Г. М’ясоєдова в Полтаві та в Москві, захоплювався творчістю Врубеля й Бердслі. У своїх великих полотнах поєднував декоративні мотиви античного й ассирійського мистецтва з полтавською орнаментикою, тяжів до футуризму. Життя митця трагічно обірвалося самогубством у 20 років.
Про автора: Ігор Гайдай (нар. 1961, Харків) – український фотохудожник, засновник «Гайдай студії» та галереї «Камера», автор трьох фотокниг. Навчався на кінооператора в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого. На початку кар’єри працював викладачем та фотографом на кіностудії ім. Довженка. У 1990-х створив власну студію, а згодом — відому фотостудію й арт-простір, де поєднує комерційні та авторські проєкти. Понад 15 років співпрацював із міжнародними рекламними агентствами, після чого зосередився на творчих фотопроєктах. Його роботи неодноразово експонувалися в Україні та за кордоном. Один із ініціаторів створення Національної спілки фотохудожників України.
Про автора: Ігор Гайдай (нар. 1961, Харків) – український фотохудожник, засновник «Гайдай студії» та галереї «Камера», автор трьох фотокниг. Навчався на кінооператора в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого. На початку кар’єри працював викладачем та фотографом на кіностудії ім. Довженка. У 1990-х створив власну студію, а згодом — відому фотостудію й арт-простір, де поєднує комерційні та авторські проєкти. Понад 15 років співпрацював із міжнародними рекламними агентствами, після чого зосередився на творчих фотопроєктах. Його роботи неодноразово експонувалися в Україні та за кордоном. Один із ініціаторів створення Національної спілки фотохудожників України.
Про автора: Ігор Гайдай (нар. 1961, Харків) – український фотохудожник, засновник «Гайдай студії» та галереї «Камера», автор трьох фотокниг. Навчався на кінооператора в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого. На початку кар’єри працював викладачем та фотографом на кіностудії ім. Довженка. У 1990-х створив власну студію, а згодом – відому фотостудію й арт-простір, де поєднує комерційні та авторські проєкти. Понад 15 років співпрацював із міжнародними рекламними агентствами, після чого зосередився на творчих фотопроєктах. Його роботи неодноразово експонувалися в Україні та за кордоном. Один із ініціаторів створення Національної спілки фотохудожників України.
Про автора: Ігор Гайдай (нар. 1961, Харків) – український фотохудожник, засновник «Гайдай студії» та галереї «Камера», автор трьох фотокниг. Навчався на кінооператора в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого. На початку кар’єри працював викладачем та фотографом на кіностудії ім. Довженка. У 1990-х створив власну студію, а згодом — відому фотостудію й арт-простір, де поєднує комерційні та авторські проєкти. Понад 15 років співпрацював із міжнародними рекламними агентствами, після чого зосередився на творчих фотопроєктах. Його роботи неодноразово експонувалися в Україні та за кордоном. Один із ініціаторів створення Національної спілки фотохудожників України.
Про автора:Віктор Сидоренко (нар. 1953) – живописець, педагог, куратор, кандидат мистецтвознавства. Один із лідерів сучасного українського мистецтва. Народний художник України. Дійсний член і президент Національної академії мистецтв України. У 2001 заснував і до 2022 року очолював Інститут проблем Сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.
Про автора: Ігор Гайдай (нар. 1961, Харків) – український фотохудожник, засновник «Гайдай студії» та галереї «Камера», автор трьох фотокниг. Навчався на кінооператора в Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого. На початку кар’єри працював викладачем та фотографом на кіностудії ім. Довженка. У 1990-х створив власну студію, а згодом — відому фотостудію й арт-простір, де поєднує комерційні та авторські проєкти. Понад 15 років співпрацював із міжнародними рекламними агентствами, після чого зосередився на творчих фотопроєктах. Його роботи неодноразово експонувалися в Україні та за кордоном. Один із ініціаторів створення Національної спілки фотохудожників України.
Про автора: Віктор Сидоренко (нар. 1953) – живописець, педагог, куратор, кандидат мистецтвознавства. Один із лідерів сучасного українського мистецтва. Народний художник України. Дійсний член і президент Національної академії мистецтв України. У 2001 заснував і до 2022 року очолював Інститут проблем Сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.
Про автора: Віктор Сидоренко (нар. 1953) – живописець, педагог, куратор, кандидат мистецтвознавства. Один із лідерів сучасного українського мистецтва. Народний художник України. Дійсний член і президент Національної академії мистецтв України. У 2001 заснував і до 2022 року очолював Інститут проблем Сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України.
Про автора:Дмитро Доценко (нар. 1994) – живописець і викладач в НАОМА, родом із Запоріжжя. У своїй творчості художник переосмислює сучасні проблеми засобами класичного живопису. Його цікавлять як особистісні, так і суспільно значущі теми сьогодення.