Козацтво та героїчне минуле

Кураторська колекція

Козацтво та його героїчне минуле відіграли важливу роль в історії України. Козаки були не лише воїнами, але й активними учасниками суспільного та політичного життя, захисниками українських земель та культури, а також символом боротьби за свободу. У творах українських художників кінця XIX – початку XX століття козацька тема постає в героїчних сценах битв, портретах воїнів, історичних мотивах та романтичних образах, як-от легендарний Козак Мамай. Ці роботи не лише прославляють відвагу предків, а й передають дух часу, народні уявлення про честь, волю та національну гідність.

Про картину: Український майстер історичного живопису. Над картиною «В’їзд Богдана Хмельницького до Києва» художник працював понад двадцять років. Пафос тріумфу, який колоритно передав художник, насправді приховував майбутній конфлікт, що повільно визрівав поміж гетьманом і митрополитом, між міщанами й козаками.
Про автора: Український живописець, який присвятив свою творчість історичним подіям і національним героям. Він створював монументальні полотна, покликані формувати українську історичну пам’ять і відроджувати гордість за минуле.
Про автора: Один із найвидатніших українських пейзажистів кінця XIX століття, який вперше поєднав реалістичний пейзаж із історичним національним сюжетом. Його творчість вирізняється любов’ю до українського степу, увагою до козацької теми та умінням передавати дух української землі — світлий, просторий і вільний.
Про автора: Мереживо історії й степового пейзажу від Сергія Васильківського: цю картину вважають однією з найдинамічніших батальних сцен художника.
Про автора: Васильківський майстерно поєднав пейзаж і характер, зобразивши не лише землю, а й настрій.
Про автора: Яскравий представник українського імпресіонізму, який поєднав живу кольорову палітру з глибоким психологізмом портретів і сцен повсякденного життя.
Про автора: Один із найвідоміших художників-реалістів кінця XIX — початку XX століття, уродженець української землі (с. Чугуїв, Харківщина). Художник неодноразово подорожував Україною, захоплювався козацькою історією, українським побутом, фольклором і обличчями звичайних людей. У своїх картинах він увіковічнив героїв і дух України — сміливий, веселий, гострий на слово.
Про картину: Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану», що зберігається в Харківському художньому музеї — ескіз до основного полотна. Харківська версія довго вважалася зниклою під час Другої світової. Її повернули в музей у 1950-х.
Вважається, що саме ця версія ближча до початкового задуму художника, менш відредагована і не така «офіційна».
Про картину: Остання робота українського художника Іллі Рінина, виконана майже лівою рукою — він працював лівою, бо права заніміла; «Гопак» часто називають фінальним акордом його творчої кар’єри, і була завершена на початку останніх років життя художника. Написана на лінолеумі, адже на той час Ріпин не мав коштів навіть на полотно. «Вогонь Запорожжя ще не згас», — писав сам Ріпин, підкреслюючи щирість і вірність козацькому духу.
Про автора: Роботи Ріпина, зокрема ця, зробили великий внесок у формування позитивного образу України і її історії в мистецтві.
Про картину: Це виразний портрет козака-запорожця — суворого, мужнього і трохи іронічного. Портрет не ідеалізує, а показує живу, справжню людину — з характером, свободою і гумором. Один із образів, які надихнули Ріпина на створення великого полотна «Запорожці пишуть листа султану».
Про картину: Це динамічний і лаконічний ескіз Іллі Ріпина, що вражає своєю атмосферою та глибиною. Ця картина є частиною серії малих жанрових ескізів, де Ріпин досліджував образ козака в різних ситуаціях.
Про автора: Один із найвідоміших українських батальних живописців, майстер історичної деталізації і драматичних сюжетів. Його роботи часто базуються на реальних архівних дослідженнях, а також етнографічних експедиціях — Самокиш прагнув показати козацтво максимально автентично і правдиво.
Про картину: В цій роботі Микола Самокиш майстерно передав момент хаосу й напруги, кожна фігура жива і виразна, а деталі зброї та коней — історично достовірні.
Про автора: Миколу Самокиша називали «поетом коней» — йому належать перші й найбільш досконалі в українські мистецтві зразки анімалістичного жанру. Коні стали головними героями його перших малюнків.
Про автора: Значна кількість творів Миколи Самокиша присвячена Запорозькій Січі, подвигам її безстрашних захисників, котрі відстоювали свободу та незалежність України від кримського ханства, султанської Туреччини та польської шляхти. Дуже типовим в цьому відношенні є полотно «Похід запорожців в Крим» (1934 рік), на якому зображене Запорізьке військо в усій його характерності.
Про картину: Ілюструє урочистий ритуал «відокремлення» юнака від родини і його перехід в іпостась воїна. Від’їзд парубка з дому на Січ оплакували, наче проводи небіжчика. Але смерть ця є символічною, бо «помирає хлопець, а народжується козак». Від’їжджаючи на Січ, юнак урочисто звертався до батьків, близьких і далеких родичів та односельців, просив прощення, запевняв у глибокій, вічній до них пошані.
Про автора: Український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець та етнограф. Створив серію ілюстрацій до поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки»
Про картину: «Сю ніч погуляємо, Ляхів погойдаєм, Та так погуляємо, Що аж пекло засміється»
Про картину: «Аж ось ведуть гайдамаки, Ксьондза єзуїта, І двох хлопців. ``Гонто! Гонто! Оце твої діти»
Про автора: Український живописець, професор, музикант, скрипаль, композитор. Народився в м. Київ. Навчався в Київській рисувальній школі М. Мурашка (1889-1893) у М. Пимоненка, Х. Платонова, М. Врубеля; Петербурзькій академії мистецтв (1893-1900) у І. Ріпина, М. Кузнєцова, працював у майстерні А. Куїнджі.
Про картину: Народна картина із зображенням козака-бандуриста, один із найпоширеніших фольклорних героїв в Україні. Козак Мамай (тюр. Мамай або Бабай - Батько, Дід себто Батько Козак), Він же Красний Козак, Файний Козак, Мудрий Козак, Добрий Козак, Чудний Козак, Чудесний Козак, Славний Козак та ін. Історично з'явився і поширив Себе по Всій, Сучасній Україні зі східних, степових областей сучасного Українського.