Історія українського мистецтва в 30 картинах

Кураторська колекція

Київська Русь (кінець IX — середина XIII ст). Саме в цей період формуються перші зразки української візуальної культури, що розвивається в межах християнської традиції та під впливом візантійського мистецтва. Головним її проявом стає сакральне мистецтво — мозаїки, фрески, ікони.
Козацьке бароко (кінець XVII — середина XVIII ст.) Період розквіту українського іконопису, архітектури й гравюри. Православна традиція поєднується з емоційною експресією бароко, народною уявою та героїчним світоглядом. Ікона Святого Юрія з Чернігівщини зображує святого як
Тарас Шевченко — видатний український поет і художник, який здобув фахову освіту в імператорській Академії мистецтв у Петербурзі. Його живописна та графічна спадщина пронизана гуманістичним пафосом і глибоким співчуттям до долі простих людей. У картині «Катерина» він звертається до теми
Іван Айвазовський — всесвітньо відомий художник-мариніст вірменського походження, народжений у Феодосії. Його морські пейзажі сповнені динаміки, світла й філософської глибини. Хоча більшість його робіт присвячені морю, проте він також звертався до тем Криму та українського
Ілля Ріпин, народжений у Чугуєві на Харківщині, — один із найвпливовіших художників свого часу. Художник ніколи не втрачав зв'язку з Україною, незважаючи на свою славу в Росії. Він у багатьох творах звертається до української тематики. Картина «Запорожці пишуть
Сергій Васильківський — майстер пейзажного та батального живопису. Його роботи виражають не тільки любов до природи, а й неабияку зацікавленість минулим України. Картина «В обороні запорозьких вольностей» зображує двох козаків, які їдуть золотим степом під безкрайнім небом.
Микола Пимоненко — представник академічного реалізму, який майстерно зображував сільський побут і традиції, не оминаючи й соціальних тем. Його картини, як-от: «Ворожіння на Різдво» та «Жниця» поєднують побутову реальність із глибиною людської гідності.
Олександр Мурашко був одним із найяскравіших українських художників кінця 19-го та початку 20-го століть. Навчався в Ріпина, поєднував імпресіонізм і модерністські елементи, відомий глибоким психологічним портретом і витонченою роботою з кольором. Його знакова картина

МОДЕРНІЗМ, АВАНГАРД І СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ (1900–1930-ті роки)

На початку ХХ століття українське мистецтво пережило вибух новаторства: авангардні митці експериментували з формою, кольором та  абстракцією, заявляючи про український модернізм на світовій сцені. Та цей розквіт був жорстоко перерваний: десятки художників стали жертвами сталінських репресій.  Їхні імена й твори були зовсім не відомими до того часу, поки їх не відкрили заново.

Михайло Бойчук підкреслював гармонію між мистецтвом і селянським життям, створюючи монументальні роботи на теми, закорінені в українській сільській культурі. «Українка» — спокійний та водночас потужний портрет селянки, що поєднує формальну гармонію з психологічною
Олександра Екстер — ключова постать авангарду й реформаторка сценографії. Сміливі експерименти Олександри Екстер в неоімпресіонізмі, конструктивізмі, кубізмі та ар-деко стали частиною світового авангардного канону.
На картині «Жінка з птахами» — замріяна
Казимир Малевич — авангардист українського походження. Малевич найбільш відомий своєю роботою «Чорний квадрат», що вважається маніфестом супрематизму — руху, який відкидав натуралізм на користь чистої геометрії та абстракції. Цей суцільний чорний квадрат
Георгій Нарбут — творець перших державних символів України. Його графіка — це поєднання середньовіччя, модерну й національного стилю, що стало візуальним кодом суверенності.
Всеволод Максимович — український авангардний художник, творчість якого довго залишалася маловідомою. Вона заново була відкрита в 2007 році під час виставки «Перехрестя. Модернізм в Україні, 1910-1930» у Нью-Йорку.
Його картина «Маскарад» — фантастична сцена

РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

За радянської влади митці змушені були діяти в межах суворої ідеології, намагаючись зберегти національне самовираження. Хтось, як Примаченко чи Ерделі, знаходив простір для унікального стилю всередині дозволених форм. Інші, як Алла Горська, відкрито протестували й платили за це життям. Ця епоха засвідчувала співіснування офіційного й прихованого, покори й опору, монументальності та  камерності.

Алла Горська — художниця-шістдесятниця й правозахисниця. Її мозаїки та вітражі поєднували модерністську мову з українською символікою. На картині «Портрет колгоспниці» Алла Горська зображує селянку не як безликий радянський образ жінки-трудівниці, а як гідну й сильну
Володимир Патик — живописець і графік, що утверджував національний образ у рамках радянського офіціозу.
Його робота «Гуцули» намальована сміливими, плавними лініями. Ця композиція оспівує гірських мешканців Західної України. Патик передає їхній дух у стилізованих силуетах.
Марія Приймаченко — художниця-самоучка, визнана в усьому світі. Її роботи поєднують сюрреалізм із традиційним українським фольклором, створюючи омріяні світи, де співіснують уява та повсякденне життя.
Олександр Дубовик — ключова фігура символічної абстракції. Брав участь у десятках персональних виставок, що експонувалися в усьому світі, та працював над проєктами публічного мистецтва, зокрема вітражами та каплицями.
Його роботи поєднують православну іконографію,

ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ (ПІСЛЯ 1991р.)

З проголошенням незалежності нове покоління митців переосмислило національну ідентичність. Їхні роботи досліджували історію, міфи й пам’ять з іронією та радикальною свободою. У гібридних стилях:  поп-арті, концептуалізмі, трансавангарді – вони  формували культурне відродження України.

Роман Жук розробив виразний особистий стиль, який поєднує естетику трансавангарду з постмодерністською чутливістю, але без типового для постмодернізму цинізму. Багато хто вважає його голосом українського метамодернізму. На картині гіперреалістичний апельсин на стилізованій
Віктор Сидоренко — живописець, педагог, куратор. Роботи Сидоренка осмислюють час, ідентичність та відбиток історії на людській формі. Як художник і теоретик, він досліджує, як тіла несуть травму і як зображення зберігають або спотворюють правду.
Арсен Савадов — київський художник, член «Паризької комуни». Один із ключових трансавангардистів 1980-х. Вважає свою творчість реконструкцією нової міфології. «Щоденник потопельника» — частково фотографія, частково живопис, цілковито перформанс. Необарокова композиція
Олег Тістол — художник, який досліджує національні символи та міфи, переосмислені в радянську епоху. Головна тема його творчості — “реконструкція стереотипів”. Вважає себе представником міського фольклору, часто звертається до народного мистецтва та колекціонує

МИСТЕЦТВО ПІД ЧАС ВІЙНИ (2014 — ДО СЬОГОДНІ)

Від Революції Гідності до вторгнення 2022-го — українські митці осмислюють війну, стійкість і колективну пам’ять. Їхнє мистецтво — це архів нації, що бореться за свободу й людяність.

Матвій Вайсберг — живописець і графік, працює з біблійною символікою, осмислює сучасну травму через історію. Його мова абстрактна й фігуративна. У роботі «Янгол» примарна фігура ширяє в м’якому графіті й тіні, засвідчуючи янгола-свідка, а не переможця.
Марина Скугарєва — ключова постать «Нової хвилі», відома своїми інтимними, експресивними зображеннями жіночого тіла. Її робота «199-й день, або звільнення Куп’янська» — присвята переломному моменту — радісному звільненню Куп’янська від російської окупації. Вишивка
Ганна Криволап — працює в образній абстракції, накладаючи емоційні стани на впізнавані урбаністичні та культурні мотиви. Її використання кольору особливо вражає, бо воно динамічне, інтуїтивне й ніколи не обмежується однією емоцією. Один і той самий відтінок може
Ігор Гусєв — концептуаліст, поет, засновник галереї Norma та руху Art Raiders. Працює з живописом, медіа й текстом. Його стиль відомий своїм іронічним та сатиричним тоном. Серія картин «Безпілотник над імперією» пропонує інший погляд на війну, ніби уникаючи військової