Українська графіка: мова пам’яті й нової філософії

Кураторська колекція

Українська графіка: мова пам’яті й нової філософії – це кураторська колекція, яка має на меті презентувати українську графіку у всій її багатогранності форм і технік. Вона демонструє, що графічне мистецтво – це повноцінна, автономна сфера візуального висловлювання, сповнена глибоких філософських сенсів, людських переживань і внутрішньої динаміки. У найширшому розумінні графіка – це мистецтво лінії, тону й контрасту, найчастіше виконане у чорно-білій або обмеженій кольоровій гамі на площинній основі. До неї належать як друковані техніки – ксилографія, ліногравюра та офорт, так і станкова чи авторська графіка, створена тушшю, пером, вугіллям, пастеллю або олівцем.

ГЕОРГІЙ НАРБУТ   

Символ національної ідентичності в українській графіці.

Георгій Нарбут заклав основи української книжкової та шрифтової графіки, створивши візуальний канон для державної символіки й видавничого оформлення. Його роботи визначили стиль українських банкнот, гербів і друкованих видань доби УНР. Нарбут перетворив графіку на ключовий інструмент формування модерної української ідентичності.


Про автора:
Георгій Нарбут (1886–1920) – один з найвидатніших українських графіків, який створив «український стиль» у графіці. Визначним досягненням Нарбута і української графіки є його «Українська абетка», в якій художник об’єднав стиль української рукописної та друкованої книги із досягненнями західноєвропейської школи шрифту.

Про роботи автора: його стиль характеризується поєднанням елементів українського бароко, народної творчості та модерну. Нарбут використовував мотиви українського мистецтва XVII–XVIII століть, геральдику, старовинні книги та рукописи, щоб створити свій унікальний стиль. Нарбут створював витончені композиції з увагою до шрифту, симетрії й декоративності, впливаючи на формування українського візуального коду.

БОЙЧУКІВСКА ШКОЛА ГРАФІКИ

Графіка Михайла Бойчука та його послідовників — Софії Налепинської-Бойчук, Івана Падалки і Василя Седляра — є яскравим відображенням глибинної української культурної спадщини, осмисленої через призму модернізму. Ці митці відродили давні техніки, наповнюючи їх новим змістом і силою, створюючи унікальну мову образів. Їхні роботи відзначаються чіткою лінією, монументальністю та символізмом, які не лише передають історичний досвід, а й торкаються духовної сутності нації.

Про автора: Михайло Бойчук (1882–1937) — український художник, монументаліст, теоретик мистецтва, засновник авторської мистецької школи, відомої як бойчукізм. Бойчук прагнув відновити мистецтво як суспільно значущий акт, вкорінений у колективну пам’ять і духовність. У його фресках, мозаїках і графіці — статичність форм, стриманість кольору, гармонія й цілісність, що набувають майже сакрального звучання.
Про автора: Іван Падалка (1894–1937) — український художник, графік, педагог, вважається одним з найталановитіших та найвідоміших бойчукістів. Падалка був дуже продуктивним та різностороннім митцем, який встиг створити велику кількість як живописних, так і графічних робіт.
Про автора: Софія Налепинська-Бойчук (1884–1937) — українська художниця, майстриня ксилографії, одна з перших професійних мисткинь-графікес в Україні та представниця школи бойчукістів. У другій половині 1920–1930-х років активно займається книжковою графікою, створюючи оформлення до знаних творів української та європейської літератури.
Про автора: Василь Седляр (1899–1937) — український художник-графік, монументаліст, учень і послідовник Михайла Бойчука, один із провідних представників бойчукізму. Він відомий передусім ілюстраціями до «Кобзаря» Тараса Шевченка, де поєднав модерністське мислення з народною стилістикою та принципами монументального мистецтва.

УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА ЯК СИМВОЛ СПРОТИВУ

Ніл Хасевич, Алла Горська та Богдан Сорока — що об’єднує цих митців, окрім того, що всі троє є видатними українськими графіками? Ніл Хасевич — приклад того, як мистецтво може стати зброєю в боротьбі за свободу. Його графіка — не просто зображення, а візуальні маніфести спротиву. Алла Горська — не лише талановита художниця-монументалістка й графікеса, а й символ громадянської відваги українського шістдесятництва. Її творчість — це голос правди, сміливості та надії. Богдан Сорока, попри понад десятилітню заборону виставляти свої роботи та згадувати ім’я в пресі, продовжував створювати та працювати. Українська графіка у їхньому виконанні перетворюється на мистецтво боротьби — за свободу, за гідність, за право творити так, як велить совість, а не диктують обставини.

Про автора: Ніл Хасевич (1905–1952) — український графік і політичний діяч, чия творчість стала втіленням опору та боротьби за національну ідентичність. Найбільш відомий дереворитами, які створював у підпіллі як художник і пропагандист УПА. Він започаткував особливий жанр — політичну листівку-афішу малого формату, що поєднувала мистецтво й ідею. Його графіка відзначається виразною лінією, символічною глибиною й внутрішньою напругою. Навіть в умовах постійної небезпеки Хасевич залишався вірним своїй справі до кінця.
Про автора: Алла Горська (1929–1970) — українська художниця, визначна представниця руху шістдесятників і одна з яскравих постатей мистецького опору радянському режиму. Її ім’я стало уособленням боротьби за свободу вираження та людську гідність. У графічних роботах Горська використовувала виразну чорно-білу гаму, гостру лінію та символічно насичену пластику. Її ліногравюри, офорти й книжкові ілюстрації, зокрема до творів Тараса Шевченка, пройняті внутрішньою напругою й трагізмом. Через мистецтво вона транслювала глибоку етичну позицію, що виходила за межі естетики.
Про автора: Богдан Сорока (1940–2015) — український графік, один із представників шістдесятництва, чия творчість поєднує національну традицію з інтелектуальним символізмом. Його роботи тяжіють до узагальненої форми, де чуттєве поступається ідеї. Сорока відмовлявся від радянських звань і був близьким до ключових діячів культурного спротиву. У графіці поєднував іконописну стилізацію, фольклор і авангардну виразність.

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА І СТВОРЕННЯ НОВОЇ ФІЛОСОФІЇ

Сучасна українська графіка виступає засобом філософського осмислення культури й ідентичності, де образ стає інструментом критичного аналізу, інтелектуальної гри та переосмислення історичних і візуальних кодів. Вона відчувається як простір, у якому формується нова система смислів.

Наприклад, екслібриси Олександра Аксініна – це по суті мініатюрні “філософські есе” – унікальні і специфічні. Підхід Тістола в графіці полягає в поєднанні національних символів із іронічною деконструкцією історичних образів, щоб переосмислити поняття ідентичності й візуальної культури. Графіка Олега Денисенка ґрунтується на поєднанні глибокої метафізичності, алегорії й візуальної складності, де кожен штрих — це філософський знак. На сам кінець, Ель Лисицький розглядав графіку як простір для візуального конструювання нової реальності, де форма підпорядковується ідеї, а художник стає “інженером культури”.

Про автора: Олександр Аксінін — український художник-графік, знаний своєю глибоко філософською та технічно досконалою манерою. Його творчість можна уявити як мережу складних інтелектуальних взаємозв’язків, де кожен знак і символ — частина єдиної системи, що охоплює культури, епохи та особисті переживання. Екслібриси митця виходять за межі традиційного жанру — це інтелектуальні шифри, що потребують глядача, здатного до глибокого осмислення. Роботи Аксініна сповнені алюзій на світову літературу, міфологічні образи та сакральні тексти, утворюючи складний пласт інтертекстуальності.
Про автора: Олег Тістол — один із найяскравіших представників українського постмодернізму, чия творчість ґрунтується на іронічному переосмисленні національних символів і візуальних кліше. Один із лідерів «української нової хвилі» кінця 1980–90-х. Розробляв концепт «національного кітчу». Представляв Україну на Венеційській бієнале. Його твори досліджують ідентичність, міф, гібридність образу.
Про автора: Олег Денисенко - львівський художник-графік, відомий складною технікою офорту, автор філософсько-міфологічних композицій. Олег Денисенко займається естампом, живописом, бібліофільським виданням, скульптурою. Винахідник нового виду мистецтва, що має назву гесографія - є унікальним у світі. Гесографія, закорінена в традиції й урухомлена інновативністю, є синергетичним єднанням естампу, іконопису, живопису та скульптури.
Про автора: Ель Лисицький — видатний художник-графік, що сформував нову візуальну мову авангарду початку ХХ століття. Його графічні роботи поєднують супрематичну абстракцію з архітектонічним мисленням, зокрема у серії «ПРОУНів», де площина набуває просторової глибини. Лисицький активно працював із типографікою, створюючи революційні за формою книжки, афіші та плакати, де текст і зображення зливаються в єдину композицію.