Модест Сосенко

23 квітня 1875 року в сім’ї священика Данила та Анни з родини Киселевських, у с.Пороги біля Богородчан, що на Станіславівщині (тепер Івано-Франківщині), народився син Модест, який став одним із найталановитіших і найяскравіших художників-монументалістів у галузі новітнього українського сакрального та світського мистецтва. Дослідники справедливо вважають його першим митцем, який наважився виступити з власною модерною системою оздоблення українських храмів, у якій сміливо і з тонким художнім смаком синтезував візантійські традиції, західноєвропейські здобутки і багату національну орнаментику. Його талант не обмежувався лише монументальним мистецтвом, він – обдарований живописець і графік, який працював у різних жанрах – портреті, краєвиді, побутовій картині, він також майстер екслібрису і автор загальновідомої емблеми Національного Музею, що є оригінальною візитівкою установи і донині.

Вперше ім’я Модеста Сосенка зазвучало у Львові на організованій Товариством прихильників української літератури, науки і штуки Всеукраїнській виставці 1905 року. Журі відібрало кілька його творів, які, на жаль, майже всі – втрачені. Відгуки на подію у тогочасній пресі і згадки про праці М.Сосенка є свідченням позитивного сприйняття критикою і глядачами стилю його живопису, у якому вже тоді помічали тенденцію до модерної подачі образів, поєднану з елементами характерними для давнього українського іконопису (портрет Атанасія Шептицького, «Дві свахи»)

М.Сосенко отримав поважну, як на той час, професійну освіту. Успішно навчався у Краківській школі красних мистецтв (1896-1900), у Мюнхенській королівській академії мистецтв (1900-1902), у Паризькій національній школі мистецтв (майстерня Леона Бонна) (1902-1904)).