Коло Малевича. В серці українського авангарду.

Кураторська колекція

Колекція представляє творчість Казимира Малевича та інших художників його кола, сформованих київським культурним середовищем, народним мистецтвом і авангардними експериментами, що виникали саме на українському ґрунті. У ній окреслюється не лише індивідуальна траєкторія митця, а й мережа зв’язків, яка формувала інтелектуальний ландшафт українського авангарду.

До цього кола належать Володимир Татлін, давній знайомий і водночас ідейний опонент Малевича. Попри суперечності між супрематизмом і конструктивізмом, їхнє протистояння, і водночас дружба, народжували нову художню мову.

На іншому полюсі – співпраця Малевича з Олександрою Екстер, що розкривалася в унікальних проєктах в Скопцях і Вербівці. Там авангардні ескізи митця та його колег — від Ніни Генке-Меллер до самої Екстер – перевтілювалися в народні вишивки, створюючи синтез модернізму й традиції. Саме українські майстрині втілювали супрематичні композиції в текстиль, і ці речі з тріумфом демонструвалися в Берліні, Мюнхені, Парижі та Нью-Йорку.

Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його ``Чорний квадрат`` став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в ``Новій ґенерації``. Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.
Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його ``Чорний квадрат`` став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в ``Новій ґенерації``. Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.
Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його ``Чорний квадрат`` став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в ``Новій ґенерації``. Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.
Про автора: Олександра Екстер (1882–1949) – видатна українська авангардистка, чия творчість поєднала неоімпресіонізм, кубізм, конструктивізм і ар-деко. Вона сприяла становленню кубофутуризму в Україні, поєднуючи авангард із народним орнаментом. Як сценографка створювала новаторські декорації та костюми, реформуючи театр. Її ім’я стало символом українського авангарду світового рівня.
Про автора: Ель Лисицький (1890–1941) – художник і архітектор, провідний представник авангарду, співзасновник «Культур-ліги». Разом із Казимиром Малевичем розвивав супрематизм, працював у графіці, архітектурі та плакатному мистецтві, залишив значний слід у європейському модернізмі.
Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його ``Чорний квадрат`` став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в ``Новій ґенерації``. Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.
Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його ``Чорний квадрат`` став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в ``Новій ґенерації``. Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.
Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його ``Чорний квадрат`` став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в ``Новій ґенерації``. Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.
Про автора: Казимир Малевич (1879–1935) – український авангардист, засновник напряму супрематизму. Його ``Чорний квадрат`` став символом цього новаторського руху, що відкинув натуралізм і відкрив нову еру в мистецтві. Художник викладав у Київському художньому інституті та друкувався в ``Новій ґенерації``. Українська культура відіграла важливу роль у формуванні його світогляду та художньої мови, побудованої на поєднанні форми та кольору.
Про автора: Віктор Пальмов (1888–1929) – український авангардист, засновник Об’єднання сучасних митців України, професор Київського художнього інституту поруч із Малевичем і Богомазовим. У статтях для «Нової генерації» розвинув теорію «кольоропису». Вважав живопис «кольоровим дійством», де колір – головна рушійна сила, а сюжет лише тло. Його пошуки утвердили нову мову емоційного мистецтва.
Про автора: Олександра Екстер (1882–1949) – видатна українська авангардистка, чия творчість поєднала неоімпресіонізм, кубізм, конструктивізм і ар-деко. Вона сприяла становленню кубофутуризму в Україні, поєднуючи авангард із народним орнаментом. Як сценографка створювала новаторські декорації та костюми, реформуючи театр. Її ім’я стало символом українського авангарду світового рівня.
Про автора: Олександра Екстер (1882–1949) – видатна українська авангардистка, чия творчість поєднала неоімпресіонізм, кубізм, конструктивізм і ар-деко. Вона сприяла становленню кубофутуризму в Україні, поєднуючи авангард із народним орнаментом. Як сценографка створювала новаторські декорації та костюми, реформуючи театр. Її ім’я стало символом українського авангарду світового рівня.
Про автора: Віктор Пальмов (1888–1929) – український авангардист, засновник Об’єднання сучасних митців України, професор Київського художнього інституту поруч із Малевичем і Богомазовим. У статтях для «Нової генерації» розвинув теорію «кольоропису». Вважав живопис «кольоровим дійством», де колір – головна рушійна сила, а сюжет лише тло. Його пошуки утвердили нову мову емоційного мистецтва.
Про автора: Олександра Екстер (1882–1949) – видатна українська авангардистка, чия творчість поєднала неоімпресіонізм, кубізм, конструктивізм і ар-деко. Вона сприяла становленню кубофутуризму в Україні, поєднуючи авангард із народним орнаментом. Як сценографка створювала новаторські декорації та костюми, реформуючи театр. Її ім’я стало символом українського авангарду світового рівня.
Про автора: Ель Лисицький (1890–1941) – художник і архітектор, провідний представник авангарду, співзасновник «Культур-ліги». Разом із Казимиром Малевичем розвивав супрематизм, працював у графіці, архітектурі та плакатному мистецтві, залишив значний слід у європейському модернізмі.
Про автора: Володимир Татлін (1885–1953) – український художник, дизайнер, монументаліст і провідний діяч авангарду. Навчався у Харкові, Пензі та Москві, учасник «Бубнового валету», «0,10» та «Об’єднання нових течій». Автор експериментальних конструкцій, зокрема моделі башти Третього Інтернаціоналу, поєднував авангард із технічним мисленням.
Про автора: Олександр Богомазов (1880–1930) – український живописець, графік, педагог і теоретик авангарду. Автор трактату «Живопис та Елементи» (1914), співзасновник об’єднання «Кільце» й АРМУ. У творчості пройшов шлях від кубофутуризму (1913–1917) до спектралізму (1920–1930). Замовчуваний у радянську добу, відкритий у 1960-х, нині представлений у провідних музеях світу.
Про автора: Ель Лисицький (1890–1941) – художник і архітектор, провідний представник авангарду, співзасновник «Культур-ліги». Разом із Казимиром Малевичем розвивав супрематизм, працював у графіці, архітектурі та плакатному мистецтві, залишив значний слід у європейському модернізмі.
Про автора: Олександр Богомазов (1880–1930) – український живописець, графік, педагог і теоретик авангарду. Автор трактату «Живопис та Елементи» (1914), співзасновник об’єднання «Кільце» й АРМУ. У творчості пройшов шлях від кубофутуризму (1913–1917) до спектралізму (1920–1930). Замовчуваний у радянську добу, відкритий у 1960-х, нині представлений у провідних музеях світу.
Про автора: Володимир Татлін (1885–1953) – український художник, дизайнер, монументаліст і провідний діяч авангарду. Навчався у Харкові, Пензі та Москві, учасник «Бубнового валету», «0,10» та «Об’єднання нових течій». Автор експериментальних конструкцій, зокрема моделі башти Третього Інтернаціоналу, поєднував авангард із технічним мисленням.