Українська держава

Про картину: Центральний сюжет картини – тріумфальний в’їзд Богдана Хмельницького до Києва після Зборівської угоди. Масштабна композиція насичена архітектурними деталями та багатолюдними сценами передає атмосферу свята і державного визнання.

Про картину: На цій роботі він створив стилізоване зображення малого державного герба УНР — тризуба в геральдичному оформленні. Художник вдало поєднав барокову декоративність із модерною лаконічністю, надаючи символу водночас урочистості й сучасної строгості. Тризуб у Нарбута стає не просто емблемою влади, а виразним графічним образом, що легко впізнається й зберігає історичну традицію. Ця робота є визначним прикладом того, як національні символи можуть бути художньо осмислені та модернізовані.

Про картину: На цій роботі Георгія Нарбут представлено альтернативне трактування малого державного герба УНР — тризуба, збережено композиційну строгость образу. Витончені контури та декоративні елементи додають символу естетики незалежності, поєднуючи історичну традицію з художньою виразністю. Тризуб Нарбута сприймається як сучасний та водночас урочистий символ державності.

Про картину: Нарбут, відомий своїм винятковим художнім смаком, вміло поєднав традиційні українські мотиви з новаторськими графічними прийомами. На лицьовій стороні банкноти він використав складні візерунки, що нагадують українські книжкові гравюри XVII століття. Композиція банкноти ретельно продумана: численні дрібні деталі виконують не лише декоративну функцію, а й слугують захистом від підробки, поєднуючи естетику з практичною цінністю.

Про картину: Десятигривнева банкнота Української Народної Республіки, створена Георгієм Нарбутом, поєднує традиційні українські мотиви з новаторською графікою, демонструючи його винятковий художній смак. Вона виконана в червоно-рожевих тонах, що надає їй урочистості та візуальної виразності. На лицьовій стороні Нарбут використав складні візерунки, що нагадують українські книжкові гравюри XVII століття. Композиція ретельно продумана: численні дрібні деталі виконують не лише декоративну функцію, а й слугують надійним захистом від підробки, поєднуючи естетику з практичною цінністю.

Про картину: Велика Державна печатка УНР, як і герб авторства Кричевського, була затверджена у березні 1918 року та покликана візуально закріпити ідентичність і суверенітет молодої держави. Вона відображає прагнення поєднати тисячолітні українські традиції з сучасним баченням державності, ставши символом урочистості та національної самобутності.

Про картину: Ця робота — проєкт Герба Української Народної Республіки, офіційно затверджений Центральною Радою. Вона поєднує тризуб князя Володимира Великого з елементами українського народного мистецтва. Тризуб розміщений у центрі вінка зі стилізованих рослинних гілок, який символізує мирну політику, яку прагнула проводити УНР, а також відсилає до античної символіки, підкреслюючи історичну глибину та універсальність образу.

Про картину: Ця графічна робота Ніла Хасевича виконана в техніці гравюри на дереві. Вона передає образ Степана Бандери як сильного та рішучого лідера. Художник акцентує увагу на виразному обличчі, підкреслюючи глибокий, проникливий погляд і вольові риси, що відображають характер і непохитність діяча.

Про картину: Ця ліногравюра Ніла Хасевича зображує повстанця в боротьбі за свободу. Стиль роботи поєднує експресивний реалізм із елементами символізму, передаючи героїзм і волю до боротьби. Картина виконана в характерній для української народної гравюри графічній манері, а контрастні чорно-білі лінії додають їй драматизму та емоційної експресії.

Про картину: Ця графічна робота Ніла Хасевича виконана в стилі агітаційної гравюри та присвячена боротьбі Української повстанської армії. Центральна постать повстанця символізує незламність і героїзм, а навколо зображено сцени боїв і написи «Слава Україні!» та «Героям слава!». Робота поєднує символіку українського національно-визвольного руху з народною графічною традицією, підкреслюючи патріотичний пафос та заклик до єдності.

Про картину: Ця робота Тістола показує цікавість художника до грошової банкноти як художнього та культурного явища. Купюри традиційно відображають найважливіше для народу: історичні події, знакові постаті, визначні пейзажі. У «Роксолані» (умовний макет стогривневої купюри) Тістол звертається до образу Роксолани (Анастасії Лісовської), підкреслюючи її значущість в історії та культурі України.

Про картину: Ця робота Тістола, «Проєкт грошей. ЮБК-18», – псевдобанкнота, що імітує дизайн офіційної валюти. Промені та емблеми, схожі на монети, натякають на глибші смисли: системи цінностей, владу та ілюзію. Тістол критично осмислює комерціалізацію простору, перетворюючи пейзаж на символ політичної та культурної «валюти».

Про картину: Робота «Воз’єднання» з серії «Українські гроші» (1990-ті) розгортає сюжет, у якому художник іронічно осмислює політичну міфологію та символи «єдності», що були наскрізною темою радянського офіційного дискурсу. Назва прямо апелює до радянського міфу про «возз’єднання України з Росією», активно експлуатованого в офіційній ідеології. У цій роботі Тістол демонструє художню іронію над символічною владою офіційної історії, де «єдність» постає не реальною подією, а штампом та умовністю.

Про картину: Робота Олега Тістола «Проєкт грошей.Баришівка №18», 1999го року належить до серії «Українські гроші», створеної наприкінці 1980-х – у 1990-х роках, коли в Україні активно формувався власний культурний і політичний простір після розпаду СРСР. Тістол працював у руслі так званого «нового українського живопису», який поєднував постмодерністські практики з переосмисленням національних символів. Художник звернувся до образу грошей як до символу державності, влади й цінності, а водночас як до фрагмента масової культури. У серії використано мотиви псевдокупюр, банкнот та марок, у яких Тістол поєднує офіційну іконографію з іронічними, часом гротескними портретами та знаками. Проєкт можна читати як критику «символічної економіки», де гроші стають не лише засобом обміну, а й носієм національної ідентичності.
Назва «Баришівка» відсилає до містечка на Київщині, яке тут стає знаком «локальної державності» — гроші для конкретного регіону, що водночас підкреслює тему фрагментарності української ідентичності у 1990-х роках.